По-перше, козацтво взяло активну участь у російсько-турецьких війнах. Його добре озброєні частини громили турків у районі Очакова, Бендер, під Фокшанами, на річці Римнік, під Ізмаїлом.
По-друге: Значну роль відіграли саме козаки у взятті "неприступної" фортеці Ізмаїл. Козацька флотилія забезпечила десант через Дунай під стіни міста.
По-третє: 1774 року Росія організувала дунайську розвідувальну експедицію, експедиція складалась з запорізьких козаків і була поділена на дві команди, які очолювали Іван Мандро і Кіндрат Гук. Ці загони забезпечували переправу російських військ на правий берег Дунаю.
По-четверте: війни, які вела Росія з Туреччиною, лягли важким тягарем на плечі народу України, серед яких і козаки. Людей залучали до будівництва фортець і оборонних ліній, також і про величезні податки не забудемо. На Україну була поширена загальноросійська система рекрутських наборів (щорічно 1—2 чоловіка від 500 душ). Термін військової служби досягав 15 років. Усе це викликало невдоволення населення.
За цими твердженнями можна цілком стверджувавати, що козацтво брало велику участь у російсько турецьких війнах.
Поделитесь своими знаниями, ответьте на вопрос:
Докажите что союз короля и христианской церкви был взаимно выгоден. напишите свой !
в конце ii — начале i тысячелетия до н.э. на территории северного ирана расселяются ираноязычные племена, которые на протяжении тысячелетия мирно проникали в остальные части ирана и ассимилировались местным населением. с ix в. до н.э., согласно ассирийским клинописным текстам, все население ирана упоминается под общим названием мидян.
мидия как область охватывала в древности территорию, ограниченную на севере рекой араксом и хребтом эльбрус к югу от каспийского моря, на востоке пустыней дешт и кевир, на западе и на юге черными цепями загроса.
письменные источники свидетельствуют о пестроте населения мидии, которое было неоднородным и в культурном отношении. если среди ираноязычных племен главным занятием было скотоводство, что обусловлено территорией проживания, то в земледельческих областях северо-западной мидии отмечен относительно высокий уровень развития производительных сил.
начиная с ix в. до н.э., ассирийцы, граничившие с мидией, стали совершать на ее территорию многочисленные грабительские походы. в течение viii в. до н.э. мидийские области находились в зависимости от ассирийцев и платили им регулярные подати, основу которых составляли изделия ремесла и скот. эта экспансия с запада ускорила консолидацию мидийских племен и появление государственных образований