Надо =) 1.что такое эпоха дворцовых переворотов? перечислите правивших в россии в этот период монархов 2.почему был свергнут император петр 3 3.какое значение для россии имели разделы речи посполитой

1) Эпоха дворцовых переворотов наступила в Российской Империи в 18 столетии. Она получила свое название благодаря тому, что большинство переходов власти случалось путем проведения дворцовых переворотов наследниками престола и гвардейскими полками. В эти времена Россией правили: Екатерина Первая (1725 - 1727 гг.), Петр Второй (1727 - 1730 гг.), Анна Иоанновна (1730 - 1740 гг.), Елизавета Петровна (1741-1761 гг.), Петр Третий (1761 - 1762 гг.), Екатерина Вторая (1762 - 1796 гг.), Павел Первый (1796 - 1801 гг.).  

2) Петр Третий был законным наследником престола по завещанию императрицы Елизаветы Петровны. Его политика вызывало всеобщее недовольство. Столичное общество было восстановлено против императора. Особенно недовольны были его политикой военные начальники. Причиной стал отказ Павла Третьего от завоевательной деятельности в период победоносной Семилетней войны. Войну вела Елизавета Петровна, которая и свергла его с престола. 3

3) Первый раздел Речи Посполитой случился в конце восемнадцатого века между Россией, Австрией и Пруссией. Россия в этом разделе получила часть Беларуси. Великая Французская революция укрепила дух Речи Посполитой и она совершила попытку к возврату былой власти, однако Россия и Пруссия прекратили эти попытки. В итоге к России отошла большая часть украинской земли, Литвы и Курляндии.

З часу утворення Речі Посполитої на її величезних просторах переплітались і взаємодіяли різні культури: польська, руська, литовська. До того ж, на ці багаті й різноманітні культури справляли вплив зразки архітектури, живопису, ремесла, одягу із Заходу і Сходу. Все це в XVII ст. втілилося в оригінальні форми "сарматського " бароко.
Поняттям "сарматизм" визначаються ідеали, визнані цінності, стиль життя і звичаї польської шляхти XVII ст. Подібно до жителів інших країн Європи того часу, поляки шукали своє історичне коріння. Вони вірили хронікам XV і XVI ст., що їхніми предками було войовниче плем'я сарматів, від яких (а також від стародавніх римлян) польська шляхта успадкувала закони і звичаї, що гарантували свободу і рівність громадян (під громадянами шляхта розуміла лише себе). Ідеали громадянських чеснот і зразки поведінки республіканського Риму шляхта поєднала з дворянськими традиціями, елементами рицарської культури, релігійністю, а також із пристрастю до розкоші й прагненням жити "на широку ногу".У це століття Москва стає центром загальноруської національної культури. У цей період посилюється роль російської мови, створюються твори, присвячені темі державного будівництва, зростає інтерес до історії Вітчизни. У сучасній літературі російську культуру цього часу оцінюють як "Російське Відродження". У всіх великих містах північносхідної Русі відновлюються і розширюються монастирські школи та училища, переписуються старі і створюються нові рукописні книги. Розвивається грамотність різних верств населення, особливо міського. В галузі літератури особливе місце займає московське літописання. У 1408 р. при дворі митрополита складається традиція складання загальноруські літописних зводів, першим з яких єТроїцька літопис. До 1480 р. відноситься створенняМосковського літописного зведення, що став ідеологічним обгрунтуванням об'єднання земель навколо Москви.

З часу утворення Речі Посполитої на її величезних просторах переплітались і взаємодіяли різні культури: польська, руська, литовська. До того ж, на ці багаті й різноманітні культури справляли вплив зразки архітектури, живопису, ремесла, одягу із Заходу і Сходу. Все це в XVII ст. втілилося в оригінальні форми "сарматського " бароко.
Поняттям "сарматизм" визначаються ідеали, визнані цінності, стиль життя і звичаї польської шляхти XVII ст. Подібно до жителів інших країн Європи того часу, поляки шукали своє історичне коріння. Вони вірили хронікам XV і XVI ст., що їхніми предками було войовниче плем'я сарматів, від яких (а також від стародавніх римлян) польська шляхта успадкувала закони і звичаї, що гарантували свободу і рівність громадян (під громадянами шляхта розуміла лише себе). Ідеали громадянських чеснот і зразки поведінки республіканського Риму шляхта поєднала з дворянськими традиціями, елементами рицарської культури, релігійністю, а також із пристрастю до розкоші й прагненням жити "на широку ногу".У це століття Москва стає центром загальноруської національної культури. У цей період посилюється роль російської мови, створюються твори, присвячені темі державного будівництва, зростає інтерес до історії Вітчизни. У сучасній літературі російську культуру цього часу оцінюють як "Російське Відродження". У всіх великих містах північносхідної Русі відновлюються і розширюються монастирські школи та училища, переписуються старі і створюються нові рукописні книги. Розвивається грамотність різних верств населення, особливо міського. В галузі літератури особливе місце займає московське літописання. У 1408 р. при дворі митрополита складається традиція складання загальноруські літописних зводів, першим з яких єТроїцька літопис. До 1480 р. відноситься створенняМосковського літописного зведення, що став ідеологічним обгрунтуванням об'єднання земель навколо Москви.