Александр первый: детство и юношество, внешняя и внутренняя политика, ))

Детство: Сразу же после рождения мальчика забрала к себе на воспитание его бабка Екатерина II.
Юношество: женился на немецкой принцессе, в православии - Елизавета Алексеевна. Принимал косвеное участие в заговоре против отца в марте 1801 года.
Внешняя политика: противостояние Наполеону. Участие в битве под Аустерлицем русской армии. Тильзитский мир 1807 году. Война 1812 года. Заграничные походы русской армии 1813-1815 годов. Образование Священного Союза.
Внутренняя: Реформа государственного аппарата - создание Государственного Совета, замена коллегий на министерства, создание военных поселений, аракчеевщина.

.Українська народна партія єсть партія робітницької маси українського народу; єсть партія українського міського і сільського пролетаріату.

Українська народна партія визнає соціалістичний ідеал як єдиний, котрий може остаточно задовольнити український і інші народи, знищити визиск, безправ’я, знищить сучасний устрій, збудований на насиллі, примусі, нерівності і пануванні.

Цей ідеал такий: взагалі, знаряддя виробу - фабрики і заводи на землі, оселеній українським народом, мусять належати Українцям-робітникам, а земля (рілля) - Українцям-хліборобам.

 

ВІЛЬНА НЕПІДЛЕГЛА САМОСТІЙНА РЕСПУБЛІКА - УКРАЇНА РОБОЧИХ ЛЮДЕЙ.

...Аби позбутись бюрократичної централізації, яка єсть ворог свободи взагалі, Самостійна Республіка Україна будучини мусить бути спілкою вільних і самоправних українських земель, що різняться умовами життя: такі: Слобожанщина, Правобережна Україна, Запоріжжя, Кубань, Чорномор’я, Полісся, Галичина і т. д.

Будуємо і боремося за Самостійну Україну зовсім не для того, аби в їй панували капіталісти, хоч і українські. Весь час боротьби не забуваємо, що єдине соціалістичний ідеал може остаточно задовольнити український пролетаріат і, взагалі, працюючий український люд.

ответ:Побоюючись сильної гетьманської влади, старшина три місяці зволікала з виборами наступника Д.Многогрішного. Нарешті в червні 1672р. поблизу Конотопа новим гетьманом обрали генерального суддю Івана Самойловича (1672—1687). Царські представники поновили з ним договір — т. зв. Конотопські статті, які доповнювали Глухівські 1669 р. деякими додатками про обмеження гетьманської влади: 1) новообраному гетьманові заборонялось без царського указу й старшинської ради висилати посольства до іноземних держав і, особливо, підтримувати відносини з гетьманом Дорошенком; 2) козацькі посли не мали права брати участь у переговорах із представниками польського уряду в Москві у справах, які стосувалися Війська Запорізького; 3) лівобережним полкам заборонялося надавати військову до Правобережній Україні в її боротьбі проти Польщі; 4) гетьман не мав права позбавляти старшину посад або карати без згоди старшинської ради чи вироку військового суду; 5) скасовувалися компанійські полки, що були реальною військовою силою, на яку міг опертися гетьман.

Объяснение: