Каким оброзом согласно повести временных лет рюрик появился на руси

Это довольно оскорбительное выражение появилось во время монгольского ига на Руси. Тогда князьям, желавшим править, приходилось спрашивать разрешения у представительства Орды, и получать от них ярлык – разрешение править. А получить ярлык было нелегко – кандидатов много, а выбор зависит от настроения ордынского правительства.

До пришествия Орды Русь была раздроблена на большое число мелких княжеств. Разумеется они не сотрудничали, а всячески мешали друг другу, стараясь доказать превосходство над всеми своего княжества. Такой была обстановка не только на Руси, но и во всех европейских странах. Именно потому Русь и Европа оказались такими легкими целями для Орды.

Объяснение:

Когда монголы пришли на Русь, они поставили над населением иго, которые требовало от всего народа налог  - дань. Князей также выбирала Орда – если где-то выбирался князь, то он не мог начать править без разрешения Орды. Для того, чтобы получить разрешение он должен был отправиться в штаб Орды и получить там ярлык.

Так как выбор князя зависел от настроения монголов, каждый старался их задобрить, чтобы они выбрали его, а не кого-то из его конкурентов. Отсюда и идет термин «выпрашивание» - будущий князь должен был очень постараться, чтобы ордынский наместник выбрал именно его.

Кіммерійці згадуються античними грецькими авторами, зокрема Гомером та Геродотом, а також у ассирійських текстах. Частина дослідників ідентифікує кіммерійців з пізніми пам’ятками білозерської археологічної культури XII–IX ст., або з пам’ятками чорногорівської культури і новочеркаськими пам’ятками ІХ ст. до Р.Х. Загалом більшість знахідок степової зони приписують кіммерійцям та відносять до умовної “кіммерійської культури”. Ймовірно, під назвою “кіммерійці” античні автори розуміли все населення Північного Причорномор’я передскіфської епохи, тому таке спрощення є виправданим. Кіммерійці майстерно оброблювали залізо, проте використовували і знаряддя праці та зброю з бронзи. Вони розводили коней і займались кочовим скотарством. Задля отримання здобичі кіммерійці здійснювали військові набіги на сусідні племена. У 720-х рр. до Р.Х. кіммерійці напали на закавказьку державу Урарту, розбивши її військо та здійснивши набіг на її територію. Пізніше кіммерійці вступили у конфлікт з іншою великою державою регіону – Ассирією. У одній з битв з ассирійцями кіммерійці вбили їхнього царя Саргона ІІ, проте були розбиті та відступили з Ассирії. У якості найманців кіммерійці служили у різних державах Близького Сходу.