Узнайте, какие древние стоянки найдены в москве?

На территории северо-западного района г. москвы, примыкающему к строгино, митино и красногорску существовало более 50 древнейших памятников , древнекаменного, каменного и последующих веков вплоть до раннеславянских поселений вятичей. двенадцать лет назад в марте 1994 года правительство москвы приняло постановление "об утверждении зон охраны памятников археологии в районе митино". этим решением утверждены зоны охраны, зоны регулированной застройки и зоны охраняемого ландшафта. охраняемая зона "всходня", названная известным в старинным именем этой реки, была объединена в природный и -культурный заказник "верхняя москва-река". были приняты на государственную охрану 32 известных памятника археологии на территории между волоколамским шоссе, московской кольцевой автодорогой, речкой банькой, деревней пенягино и по обе стороны москвы-реки до деревни мякинино. в последние годы объем археологических работ в охраняемой зоне "всходня" существенно уменьшился. когда-то основными объектами этих работ служили мякининские селища, расположенные на правом берегу реки москвы, на территории, смежной с северо-западным округом и районом строгино. развертывание здесь охранных археологических исследований в 1992-1995 гг. было связано с проектированием и строительством будущей трассы метро на участке "крылатское-строгино-митино". уникальность -археологических памятников территории нашего района требовала принять самые решительные меры для их сохранения для потомков. однако вопреки всему, после нескольких лет дискуссий московская дума приняла проект окончательной застройки этих местностей торгово-развлекательными и коттеджными объектами. статья знакомит читателя с уникальнейшими памятниками древности москвы и подмосковья и находками, найденными при раскопках древних подмосковных стоянок и городищ.

1. Причини греко-перських війн

У V ст. до н.е. настав період найвищого розквіту грецького світу. Але на початку століття грекам довелося зі зброєю в руках відстоювати свою свободу і незалежність у боротьбі з могутньою Перською державою, яка намагалася підкорити Елладу. Походи персів проти греків ми називаємогреко-перськими війнами (500-449 рр. до н.е.), хоча самі греки у ті часи їх називали мідійськими. Вони вважали, що мідійці, які раніше жили у Малій Азії і були підкорені персами, є один і той же народ, що і перси.

Головними причинами війни були:

-                     намагання володарів Персії підкорити грецькі поліси Балканського півострова;

-                     опір грецьких полісів на Іонійському узбережжі Малої Азії загарбницькій політиці Персії. 

2. Похід Дарія І проти скіфів

Перед тим, як здійснити похід проти греків, перський цар Дарій І вирішив здійснити похід проти скіфів, що жили у Причорноморських степах. Цим походом Дарій І намагався вирішити два завдання: по-перше, покарати скіфів, за їх набіги, що вони здійснювали в азійські володіння персів, а, по-друге, забезпечити тил у майбутній війні з греками.

У 513 р. до н.е. велике перське військо, через збудовані грецькими майстрами мости через протоку Босфор і річку Дунай (Істр) вступило у межі Великої Скіфії. Охорону мостів перський цар доручив своїм союзникам грецьким правителям-тиранам іонійських міст. Два місяці тривав похід персів у глиб степів. Весь час перси без успіху переслідували невловимих кочовиків, які на шляху персів спалювали пасовища і засипали колодязі. Крім того скіфи вчиняли стрімкі набіги на перське військо, осипаючи йог стрілами, завдаючи значних втрат. Скіфські царі прислали Дарію багатозначні дари: мишу, жабу і п’ять стріл. Це послання означало: „Якщо Ви, перси, як птиці не полетите в небо, або як миші не зариєтеся в землю, або як жаби не поскачете у болото, то не вернетеся назад, бо будете вражені стрілами”.

Тим часом один з правителів міста Херсонес Мільтіад підмовляв своїх колег тиранів, що охороняли мости,  зруйнувати їх, щоб перське військо не змогло повернутися. Проте ті не послухалися Мільтіада, боячись за своє майбутнє. Коли знекровлене і знесилене, з великими втратами перське військо разом з Дарієм повернулося з безрезультатного походу, Дарію донесли про заклики Мільтіада. Мільдіад зрозумів, що йому не поздоровиться, тікає на свою батьківщину в Афіни, а Дарій з тих часів став вважати афінян своїми головними ворогами.

 

Каффа являлась крупнейшим торгово-ремесленным центром Причерноморья. Её мастера обеспечивали горожан одеждой, обувью, многими другими предметами быта. Часть привозимой извне продукции потреблялась жителями Каффы и местным ремесленным производством. Из импортных тканей шилась одежда на продажу; с доставляемым в город металлом работали кузнецы; металлы использовались и для изготовления керамической поливной посуды (Каффа была одним из крупных центров Причерноморья по её производству).  

Извини нашел тока в тетради один город