Какие страны оккупировала германия до 2 мировой войны ( 30-е годы )

Япония и Франция в 30 и29. годах

Польша, Бельгия, Голландия, Франция, Дания, Норвегия, Югославия, Греция 
Еще до войны : Австралия и Чехословакия  

Поділи Речі Посполитої 1772, 1793, 1795/

Объяснение:

5 серпня 1772 року повноважні представники Пруссії, Австрії та Росії підписали в Петербурзі договір, за яким відбирали на свою користь так звані санітарні смуги, тобто території по периметру Речі Посполитої. За цією угодою:

Королівство Пруссія забрало я, Куяви та частину Великопольщі

Габсбурзька монархія — Малопольщу і Галичину з Руським, Белзьким і західними околицями Волинського та Подільського воєводств

Російська імперія — східнобілоруські землі з Полоцьком, Вітебськом та Мстиславлем, а, окрім цього — частину Ліфляндії, (Латвії)

Втручання сусідів призвело до другого поділу, затвердженого сеймом у Гродно 1793 року.

Цього разу від Речі Посполитої відрізали такі частини:

до Королівства Пруссія відійшли вся Великопольща та частина Мазовії;

до Російської імперії — Київщина, Східна Волинь, Поділля, Брацлавщина та білоруські землі;

Австрійських вимог до уваги не взяли.

Після придушення повстання у 1795 році Російська імперія, Австрійська імперія та Королівство Пруссія здійснили третій поділ, після чого Річ Посполита припинила своє існування.

Результат третього поділу Польщі призвів до такого:

до Австрії було приєднано Краків, Холмщину, Південне Підляшшя та частину польських земель над Віслою — Нову Галичину (однак незабаром ці землі стали ареною воєнних дій між Наполеонівською Францією, Австрійськими Габсбургами, Королівством Пруссією та Російською імперією. Причому в різних коаліційних комбінаціях ці держави часом були союзниками, а часом — ворогами);

до Російської імперії відійшли Литва, Курляндія, Західна Білорусь та Західна Волинь;

Королівство Пруссія отримало частину Підляшшя й Мазовецьких земель з Варшавою, а також частину Жемайтії.

Объяснение:

Причини революції

1. Суперечності між розвитком ринкових відносин у країні та застарілим соціальним, економічним і політичним ладом феодальної Франції.

2. Криза абсолютизму у Франції.

3. Незадоволення широких мас населення пануванням феодальних порядків, поділом суспільства на стани, привілеями дворян і духівництва.

Франція була феодальною державою з абсолютною королівською владою.

Характер революції. Буржуазно-демократичний.

Рушійні сили революції. Підприємці

(буржуазія),

селяни,

ремісники,

дрібні торговці,

міська біднота.

Головне питання революції. Аграрне.

Завдання революції.

1. Ліквідувати застарілі феодальні порядки, які гальмували розвиток країни.

2. Ліквідувати абсолютну монархію у Франції.

3. Ліквідувати становий устрій, привілеї дворянства й духовенства.

Особливість революції.

1. У перебігу революції влада переходила до чимраз рішучіших представників буржуазії, а тому революція розвивалася висхідною лінією.

2. Французька революція була першою революцією в історії, коли боротьбу здійснювали не під прапором релігійних учень, а учасники її виступали з політичними вимогами.

Ситуація у Франції напередодні революції

1. Голод у країні.

1787 і 1788 роки були неврожайними. Зросли ціни на хліб. Сильний град 1788 р. знищив урожай, а сувора зима 1788-1789 pp. виморозила виноградники й сади.

У країні почався голод.

2. Торгово-промислова криза.

У 1787 р. почалася торговельно-промислова криза, зініційована укладанням торгового договору 1786 р. з Великою Британією, який звільнив англійські товари від ввізних мит. Це було вигідно дворянам , але невигідно підприємцям, бо він завдав тяжкого удару французьким майстерням і мануфактурам. У промисловості й торгівлі почався спад, закривалися підприємства.

3. Фінансова криза, яку обумовила торговельно-промислова криза.

Королівська скарбниця була порожньою.

Банкіри відмовлялися позичати гроші.

Запровадити нові податки було неможливо.

4. Політична криза.

Король не міг зарадити справі й вивести країну з економічної та торгово-промислової кризи. Щорічний дефіцит у скарбниці перевищував 80 млн ліврів, а державний борг сягав 4,5 млрд ліврів.

5. Зростало безробіття.

У Парижі налічувалося 80 тис. безробітних (із 600 - тисячного населення).

6. Спалахнули численні повстання селян.

7. Почастішали виступи селян та міської бідноти.

Криза — загострене, нестале становище.

Висновок

Напередодні революції для Франції були характерні:

• державне банкрутство;

• торговельно-промислова криза;

• гостра фінансова криза;

• голодні неврожайні роки;

• незадоволення і численні заворушення народних мас.

Початок революції

Установчі збори

Через тяжке становище і в пошуку коштів король змушений був скликати Генеральні Штати, які не збиралися з 1614 року.

5 травня 1789 р. Скликання Людовиком XVI Генеральних Штатів.