Можно значение и итог московской битвы(желательно кратко)

Объяснение:

1.Уложение юридически оформило крепостное право, объявив бе сыск беглых, и прикрепило посадское население к городам, ликвидировав беломестные слободы, которые были освобождены от посадских повинностей.
2.даXVII век историки называют «бунташным» из-за множества народных выступлений и бунтов, которые происходили в это столетие. Народные восстания охватили огромные массы податного населения. Кроме того, выступления не ограничивались столицей, а происходили по всей России. Соляной бунт в Москве в 1648 году.
3.нет
4.даНа самом открыл знаменитый Берингов пролив вовсе не Витус Беринг, а Семен Дежнев. Он сумел проплыть от устья Колымы в Тихий океан, обогнув Чукотский полуостров и открыв пролив между Азией и Америкой, опередив Беринга на целых 80 лет.
5.Северная война России со Швецией длилась долгие 21 года с 1700 года по 1721 год. Ее итоги были весьма положительны для нашей страны, ведь в результате войны Петру удалось "прорубить окно в Европу". Россия осуществила главную свою цель - закрепилась на Балтийском море.
6.да

7.Раско́л Ру́сской це́ркви — церковный раскол в Русской православной церкви, начавшийся в 1650-х годах в Москве. Связан с реформой патриарха Никона, направленной на внесение изменений в богослужебные книги московской печати и некоторые обряды в целях их унификации с современными греческими.

Петро Дорошенко – найтрагічніша постать гетьмана в історії України. Все своє життя він боровся проти поляків, за незалежну Україну в етнографічних її межах.

В 15 років юний Петро прилучився до військової служби. Здобув широку освіту та добре володів латинською та польськими мовами.

Петро Дорошенко – це гетьман України по обидва боки Дніпра з 8 червня 1668 року, після вбивства Брюховецького .

Серед основних його досягнень та реформ вважають – встановлення на українському кордоні нової митної лінії, початок карбування власної монети, впровадження політики колонізації незалежних земель, створює наймане постійне військо.

Після невдалих спроб реформування і несприятливої зовнішньої політики, Петро Дорошенко зрікається гетьманської булави та поселяється у місті Сосниця, що на Чернігівщині. Через деякий час на виклик царського уряду переїздить до Москви. В 1679 – 1682 роках він був призначений на посаду вятского воєводства й оселився у Вятці.

Свої останні роки провів під Москвою. Будучи літньою людиною він вирішує одружитись на представниці російського дворянства – Агафії Єропкіной. Мав двох синів – Олександра, Петра та дочку Катерину.

Його правнучка – Наталя Гончарова, була дружиною відомого російського класика О. Пушкіна.