Позитивні та негативні наслідки хрестових походів. надо

Позитивні наслідки

Хрестові походи корінним чином змінили життєві умови основних в суспільства.
Пожвавилася торгівля Середземним морем.
Головну роль у торгівлі Середземним морем почали відігравати міста Північної Італії, які значно збагатилися за рахунок перевезення своїми кораблями рицарів у Малу Азію.
Візантія вже не могла суперничати з Венецією та Генуєю.
Приплив золота і передових технологій сприяли створенню банкірських домів і крупного ремісничого виробництва.
Пожвавились товарно-грошові відносини, які повсюди витісняли натуральний обмін.
Схід став міжнародним ринком.
Збільшився загальний обсяг товарообміну між Заходом і Сходом.
Значно зросли вивезення на Схід тканин, що стимулювало ткацьке виробництво.
У європейців посилився потяг до гарного одягу, вишуканих страв, коштовної зброї.
Європейці навчилися виготовляти шовкові тканини, дзеркала, краще обробляти метали.
Вони почали споживати тростинний цукор, були запозичені в країнах Сходу вітряки.
Зі Сходу до Європи було завезено рис, гречку, кавуни, абрикоси, лимони, прянощі тощо.
Європейці перейняли на Сході деякі звичаї: мити руки перед їдою, купатися в гарячих лазнях, частіше міняти білизну та верхній одяг.
Хрестові походи дали багато цікавого й героїчного матеріалу, що став основою розвитку середньовічного рицарського роману, філософії та літератури.

Негативні і наслідки

Завоювання європейцями країн Сходу виявилося невдалим.
Європейці одержали поразку на Сході.
Було зруйновано Константинополь — головний центр східної християнської культури, який так і не зміг повернути собі колишньої величі.
Важкий удар було завдано Візантії, що значно ослабило її і вело до занепаду й загибелі.
Погіршилися відносини між християнською та мусульманською цивілізаціями.
Європейцям ці походи коштували величезних жертв.
Страшним наслідком хрестових походів стала епідемія чуми, яку завезли зі Сходу корабельні щури. Вона вперше спалахнула у 1348 р. й лютувала в Європі протягом XIV — XV століть.
Хрестові походи завдали народам східних країн чимало лиха, принесли їм жертви, руйнування, пограбування.
Під час визволення Гробу Господнього загинуло багато культурних цінностей, палаців, бібліотек

У обезьян позвоночник дугообразный, а у человека он имеет четыре изгиба, придающие ему S-образную форму. У человека более широкий таз, сводчатая стопа, смягчающая сотрясение внутренних органов при ходьбе, широкая грудная клетка, соотношение длины конечностей и развития отдельных их частей, особенности строения мышц и внутренних органов.

Ряд особенностей строения человека связан с его трудовой деятельностью и развитием мышления. У человека большой палец на руке противопоставлен другим пальцам, благодаря чему рука может выполнять разнообразные действия. Мозговая часть черепа у человека преобладает над лицевой в связи с большим объемом головного мозга, достигающего примерно 1200- 1450 см3 (у обезьян - 600 см3), на нижней челюсти хорошо развит подбородок.

Большие отличия обезьян от человека обусловлены при первых к жизни на деревьях. Эта особенность, в свою очередь, ведет ко многим другим. Существенные отличия человека от животных, состоят в том, что человек приобрел качественно новые особенности к прямохождению, освобождение рук и использование их как органов труда для изготовления орудий труда, членораздельную речь как общения, сознание, т. е. те свойства, которые тесно связаны с развитием человеческого общества. Человек не только использует окружающую природу, но подчиняет, активно изменяет ее соответственно своим потребностям, сам создает необходимые вещи.

Мати Івана Франка, Марія Кульчицька, походила із зубожілого українського шляхетського роду Кульчицьких, гербу Сас, була на 33 роки молодшою за чоловіка. Померла, коли Іванові було 15 років.Коли Франкові було 9 років, помер батько. Мати вийшла заміж удруге. Вітчим, Гринь Гаврилик, уважно ставився до дітей, фактично замінив хлопцеві батька. Франко підтримував дружні стосунки зі своїм вітчимом протягом всього життя.

Іван Якович любив пити медовуху, вино. Смачно готував каву, збирав і любив їсти гриби й рибу, що сам ловив. Іван Франко понад усе любив збирати гриби. Їх варили, смажили, сушили на зиму. Донька пише: “Присмажені гриби з молодою картоплею були смачною й улюбленою стравою тата”.Навчаючись у Дрогобицькій гімназії, Франко жив на квартирі в далекої родички Кошицької на околиці міста. Нерідко спав у трунах, які виготовлялися у її столярній майстерні (“У столярні”)

Восени 1875 року Франко став студентом філософського факультету Львівського університету. Спочатку належав до москвофільського товариства. Москвофільство було дуже популярне серед галицької інтелігенції в другій половині ХІХ століття.