2. соотнесите термины и определения. термины правильный ответ определения 1. земский собор а) орган сословно-представительной монархии во франции 2. парламент b) орган сословно-представительной монархии в россии 3. генеральные штаты c) орган представительной монархии в польше и чехии 4. кортес d) орган представительной монархии в 5. сейм e) орган представительной монархии в испании

1. Земский собор-B) Орган сословно-представительной монархии в России
2. Парламент - D) Орган представительной монархии в Англии
3. Генеральные штаты - А) Орган сословно-представительной монархии во Франции
4. Кортес - E) Орган представительной монархии в Испании
5. Сейм - C) Орган представительной монархии в Польше и Чехии

правнук рюрика, князь владимир, был правителем государства. ему удалось объединить княжества и расширить границы государства.

о могуществе князя владимира узнали в соседних странах. к нему стали приходить проповедники, которые рассказывали о своих странах и хвалили свою веру. на руси в то время продолжало господствовать язычество. образ жизни князя тоже был "языческим": он любил развлечения, войну и охоту, роскошь и удовольствия. но как умный правитель владимир вскоре понял, что для единства государства нужна новая религия. поэтому он послал в разные страны людей, чтобы они поближе познакомились с верой разных народов. наибольшее впечатление на русичей произвела христианская вера в византии.

стремясь сблизиться с цивилизованной византией, князь владимир решил жениться на царевне анне, сестре греческих царей. греки согласились, но поставили условие: владимир должен отказаться от язычества и принять христианскую веру. и вот в 988 году в городе херсонесе, где стоял князь со своей дружиной, произошло торжественное крещение князя владимира и его приближённых, а вскоре и венчание его с царевной анной.

в летописи рассказывается, что после этого крещения князь изменился. он отказался от роскоши и удовольствий, стал удивлять всех своей добротой и милосердием. князь велел обучать детей письму и чтению по-славянски и по-гречески.

спустя некоторое время после крещения князя владимира наступил день, когда князь велел всем киевлянам собраться утром па берегу днепра. туда же пришёл сам князь со своими приближёнными, а также священники. мужчины и женщины вошли в реку, и священники крестили их в христианскую веру. после этого послал князь владимир людей во все города крестить народ. с тех людей, которые не хотели креститься, князь брал большую дань. по всей стране стали строиться каменные и деревянные храмы.

у князя владимира было двенадцать сыновей, поэтому он разделил всю землю на двенадцать частей и завещал сыновьям жить в любви и согласии. сыновья выросли и разъехались, а сам владимир остался в киеве. до конца своей жизни делал князь добрые дела, раздавал всем бедным деньги и ежедневно устраивал в своём дворе обеды для нищих. а для больных, которые сами не могли дойти до княжеского двора, велел развозить но домам всякую пищу и питье. народ любил князя и дал ему прозвище красное солнышко.

Доба великих ічних відкриттів стала переломною між середніми віками та новим часом: людство накопичило достатньо знань і відчуло потребу пізнати землю з її невідомими просторами. наприкінці середніх віків торгівля з країнами сходу набула постійного характеру. різноманітні східні товари — прянощі, ювелірні вироби, тканини тощо — стали звичними для європейців. однак у другій половині xv ст. ситуація значно ускладнилася внаслідок загарбання турками-османами близького сходу. різноманітні побори з торговельних караванів і кораблів, грабунки, піратство робили торгівлю вельми ризикованою, невигідною та нерегулярною. з'явилася велика кількість посередників (арабів, італійців), що призводило до подорожчання товарів. шлях до індії через єгипет і червоне море повністю контролювали араби, які не допускали сюди європейців. до пошуків казково багатої індії європейців підштовхувала й інша причина: для розвитку торгівлі, заснування нових підприємств потрібні були золото і срібло. у західній європі його не вистачало. передумовами великих ічних відкриттів стали важливі удосконалення, досягнуті на той час у мореплавстві та військовій справі, зокрема: 1. португальці в xv ст. створили швидкий і легкий вітрильник для далеких подорожей — каравелу. вона мала три щогли з прямими і скісними вітрилами та могла рухатися за будь-якого вітру, досягаючи швидкості 22 км на годину. 2. було удосконалено компас і морські карти. компас, що з'явився в європі наприкінці xii ст., мав вигляд магнітної стрілки, яку клали на шматок дерева, що плавав у посудині з водою. тепер же магнітну стрілку скріпили з котушкою і настромили на стержень, що надало їй схожості з сучасним морським компасом. у xiv ст. з'явилися перші морські компасні карти-портолани з нанесеною компасною стрілкою. вони досить точно відображали відомі європейцям землі та моря. 3. європейські мореплавці почали використовувати винайдену арабами астролябію для визначення місцезнаходження корабля у відкритому морі за зірками. 4. важливе значення мало і вдосконалення вогнепальної зброї: було винайдено ручні її різновиди — аркебузи, пістолети, мушкети.