Первая выставка этого художественного объединения открылась в санкт петербурге 1871 году

Товарищество передвижных художественных выставок (передвижники)

У цю епоху сформувались деякі такі засади та елементи європ. життя. Йдеться перш за все про формування основ індустр. суспільства. Епоха охоплює ХVІІ-ХІХ ст. Проте філософія цього періоду завершується І третиною ХІХ ст., що є прикладом випереджаючого розвитку дух. процесів порівняно із політ. та соціально-економічних, що свідчить про творчий характер людс. мислення. За соц. змістом це був період формування і утвердження в Європі буржуазних суспільних відносин. Паралельно із змінами у діяльності відбувались і зміни у суспільних стосунках: розриваються колишні зв’язки особистої залежності людини від людини, зникає “велика сім’я”, а натомість з’являється вільний, автономний індивід. В цей час вже завершується епоха географічних відкриттів, але породжений нею тип активної самодіяльної особистості не лише не зникає, а знаходить все нові сфери прикладення своєї активності. Розвиток мореплавства, виробництва, зростання міст та соціальної динаміки привели до швидкого розвитку наукового знання. З’являється перша завершена та експериментально підтверджувана наукова теорія – механіка І.Ньютона. Вплив її на життя був колосальний, адже це вперше людина спродукувала такий інтелектуальний витвір, який дозволяв отримувати точні та незаперечні практичні результати. Ідеї та принципи механіки настільки поширились, що виник “механістичний” світогляд. Відбулись суттєві зрушення і в інших сферах духовного життя: з’являється мистецтво в його сучасному розумінні, тобто мистецтво світське, автономне; народжуються роман як літературний жанр, опера, сучасний театр, архітектура масових забудов, промислова архітектура; виникають Академії наук, з’являються перші газети та часописи, у тому числі – і наукові, з’являється міський транспорт. Все це приводить до того, що індивід постає основним суб’єктом життєдіяльності. Показовою для епохи стає фігура Робінзона–персонажа твору Дж.Свіфта, бо ця людина на ділі продемонструвала, як це можна зробити. Індивід спирається тепер у своїй здатності наодинці вибудовувати власне життя на свою діяльну активність. Індивід спирається тепер на мислення “здорового глузду”, яке включає у свій зміст два непорушні моменти: опору на факти  та ясну, чітку і зрозумілу логіку. Все це знайшло своє виявлення у новому світогляді: світ тепер розглядається людиною як об’єкт, на який спрямовується людська активність, а сама людина – як суб’єкт, світ постає в якості надскладного механізму, типовим взірцем якого був механічний годинник.  Природа тепер поділяється на живу та неживу, але і та, і інша є лише основою для росту людської могутності. Діяльність людей починають розглядати не як колообіг подій, де немає ні початку, ні кінця, а як розвиток від примітивних до досконаліших форм існування суспільства. Ці питання досліджували філософ Д.Віко, учений Ж.Тюрго, філософ Й.Г.Гердер. Зміна ідей про суспільний розвиток у думках цих учених ішла від погляду на історію як колообіг 3 епох – божественної, героїчної. Знаряддям досягнення свободи є знання. Відбуваються відчутні зміни і у розвитку філософії.

Объяснение:

Для государственного управления в Китае испокон веку важнейшими считались те принципы, которые были изложены в конфуцианстве. И как известно, конфуцианские принципы легли в основу и обычной жизни.  

Вообще, главным принципом является принцип всеобщей справедливости. Согласно этому принципу в обществе должны быть господа и трудящиеся, должны быть умственный и физический труд, подчинение вышестоящим властям. По конфуцианству в управлении государством должны быть этика, мораль. Главный принцип – гуманность, который работает и в семейной, и в общественной жизни. И этот принцип может быть достигнут посредством самосовершенствования и строго соблюдения законов.

Есть еще несколько важных принципов:

• Жэнь – гуманность и человеколюбие

• Ли – почтительность и соблюдение ритуала

• Чжэн-мин – исправление имен (каждый должен себя вести согласно своему знанию  и должности)

• Цзюнь-цзы – благородный муж

• Вэнь – образованность и просвещенность

• Ди – повиновение старим по должности и возрасту  

• Чжун – преданность государю, нравственный авторитет правительства

Идеалом государственного устройства является правитель, который имеет безграничную власть, обладает высокими моральными качествами, прислушивается к советам умных и образованных людей. А опорой государства является семья.  

Объяснение:

Отсюда мы можем сделать вывод о том, что китайские принципы управления государством отличаются от европейских. В Европе государство не олицетворялось с семьей. Знания у чиновников являлись необязательностью. В Европе не отдавалось уважения к старшим, не было подчинения родителям. Соответственно, люди не подчинялись императору безоговорочно.