Плановая причина 30-ти летней войны в европе
Ответы
Объяснение:
Завоювання Римської імперії в V ст. варварами призвели до занепаду міської античної культури. Варвари (від грец. barbaroi – іноземці) зруйновували міста, знищували пам’ятки античного мистецтва й бібліотеки, стали причиною розірвання торговельних й політичних зв’язків. Відбулося повернення до натурального господарства.
Християнство, яке впродовж трьох століть переслідувалося релігією, стало у 313 р. державною релігією і заповнило порожнечі в старих культурах, зруйнованих частою зміною імператорів. У V ст. воно стало останньою надією деморалізованих римлян.
Християнство виявилося ідеологією, придатною також і для завойовників, бо проголошувало божественість влади взагалі, а не конкретних її представників. Спочатку, правда, деякі варвари (вестготи й лангобарди) прийняли не той варіант християнства (аріанство), який став панівним у Західній Європі, але після VII ст. їх було силою повернуто до католицизму.
1-Супремати́зм — напрям авангардного мистецтва, безпредметність, абстрактний геометризм, що виник на початку XX століття.
Неді́льні шко́ли — безкоштовні школи для дорослих в Україні, які працювали в неділю та святкові дні й давали початкову освіту.
Реалі́зм — стиль і напрям у літературі та мистецтві, які ставили метою правдиве відтворення дійсності в її типових рисах.
Кубізм — авангардна течія в образотворчому мистецтві початку XX століття, яка передувала абстрактному мистецтву.
6-Михайло Грушевський: Батько — Сергій Федорович Грушевський, на той час працював викладачем у греко-католицькій гімназії. За сімейною традицією батько здобув духовну освіту, проте все життя пропрацював на педагогічній ниві: викладав у Переяславській і Київській семінаріях, працював директором народних шкіл на Кавказі, був автором відомого у дореволюційній Росії підручника з церковнослов'янської мови. Мати — Глафіра Захарівна Опокова, походила з сім'ї священнослужителів із містечка Сестринівка. У 17-річному віці вийшла заміж за професора Київської духовної семінарії 30-річного Сергія Грушевського. Михайло Грушевський, згадував своїх батьків, як справжніх патріотів України, які зуміли виховати «тепле прив'язання до всього українського — мови, пісні, традиції» та пробудити в своїх дітях національне почуття.
Дід Михайла Грушевського — Захарій Іванович Оппоков, який благословив онука на навчання в Києві, в університеті Святого Володимира, був за життя нагороджений двома орденами Святої Анни, бронзовим хрестом, орденом Святого Рівноапостольного князя Володимира, — і йому було дароване дворянство.
Історик народився і провів перші три роки свого життя: «в піарських будинках, де містилась семінарія і мав своє помешкання мій батько». Йдеться про будинок колишнього монастиря ордену піаристів та організовану ними на Люблинській вулиці школу для шляхетської молоді. Михайло був охрещений першим православним настоятелем церкви Іоанна Богослова в Холмі — протоієреєм Яковом Крашановським. Хрещення відбулося або в самій церкві, або поруч на плебані. Хресними батьками стали дружина Ф. Лебединцева — Юлія (з відомого київського роду Григоровичів-Барських; нар. 1839 р. — пом. 1868 р. у Холмі) та Федір Кокошкин, комісар комісії селянських справ у Красноставі.
Грушевський мав неоднозначну точку зору щодо незалежності України та більшовицького перевороту в Петербурзі. Він отримав основну вищу освіту в російських навчальних закладах, перші політичні кроки робив у 1894—1914 роках, працюючи у Львівському університеті, але згодом все більше уваги приділяв Києву.
Грушевський схилявся до думки, що Російська імперія з часом має демократизуватись і перетворитись на федеративну державу. Повернувшись у результаті Лютневої революції до Києва після сибірського заслання, Грушевський очолив Центральну Раду. Він вважав, що Україна має стати частиною нової федеративної російської держави, і лише наступ більшовиків у січні 1918 року примушує Михайла Сергійовича із соратниками оголосити незалежність.
Протягом всієї помітної політичної діяльності Грушевський мав різні точки зору на майбутнє країни. Так, під час Гетьманату він відхиляє пропозицію Скоропадського очолити Академію наук України, згодом виявляє прихильність до радянської влади, налагоджує контакти з II інтернаціоналом. Після ліквідації Української держави Грушевський, незважаючи на відомі вже тоді репресії проти українського народу, звертається до більшовиків із пропозицією повернення до Радянської України
Він мудрий сильний славний, завжди приймав зважені рішення. Мені подобається ця особа.
ИЗВЕНЯЮСЬ ЧТО МАЛО ОТВЕТОВ УЖЕ СКОРО Я Б НЕ МОГ ПИСАТЬ
Ответить на вопрос
Поделитесь своими знаниями, ответьте на вопрос:
▪Конфликт, который совмещал политические противоречия с религиозными, назревал давно. Вторая половина XVI — начало XVII вв. в Германии под знаком Контрреформации. Католики начали теснить протестантов. И те, и другие получали извне: католиков поддерживали Габсбурги — германский император и Испания, Речь Посполитая, а также папа римский; протестантов — Англия, Дания, Швеция, Голландия и католическая Франция, враждовавшая с Испанией. Фактически образовались две коалиции. Теперь любой повод мог привести к войне.
■■Таким поводом стало восстание 1618 г. в Праге против имперской власти. Восставшие выбросили из окон габсбургских чиновников. В ответ католическая армия во главе с талантливым полководцем Тилли двинулась на восставших и разгромила их в битве у Белой Горы (под Прагой). В Чехии начались гонения на протестантов. Одновременно испанцы теснили голландцев, захватив важную крепость Бреда.
▪Успехи католиков встревожили протестантских правителей Северной Европы. В войну против Габсбургов в 1625 г. вступила Дания.
▪Расширение масштабов войны вызвало финансовые проблемы, особенно в габсбургской коалиции. Выход из этих трудностей предложил Альбрехт Валленштейн. В его лице сочетались беспринципный авантюрист и талантливый полководец. Он предложил императору содержать армию за счет реквизиций (ограблений) местного населения. Его выражение «война должна кормить войну» стало крылатым. Вся военная добыча по договоренности с императором оставалась Валленштейну. За короткий срок были набраны 100-тысячную армию, которая нанесла поражение датчанам.
▪ Новые успехи католиков встревожили их величайшего врага в Европе — первого министра Франции кардинала Ришелье. Он сумел настроить на борьбу против Габсбургов шведского короля Густава II Адольфа, который был выдающимся полководцем. Дисциплинированная, с высоким боевым духом шведская армия победным маршем по всей Германией, нанеся поражение войскам католиков. В сражении у Лютцена шведы заставили отступить даже Валленштейна, но сам Густав II Адольф погиб. Протестанты потеряли лучшего своего полководца.
▪Между тем позиция Валленштейна пошатнулась. Император отказывался удовлетворить его честолюбивые стремления стать королем Чехии. Против него плелись интриги. Сам Валленштейн стал вести двойную игру, вступив в сговор с протестантами, предлагая им свои услуги. Наконец Валленштейн был обвинен в измене, покинут почти всеми сторонниками и убит. Когда уже все участники конфликта были ослаблены, в 1635 г. в войну вступила Франция, которая давно пыталась захватить часть немецких земель.
▪Постепенно протестанты стали брать верх. Все участники войны были истощены, Германия крайне опустошена. Дальнейшее продолжение войны грозило внутренними проблемами ее участникам. Наконец начались переговоры о мире. Вестфальский мир, заключенный в 1648 г., стал отражением нового соотношения сил в Европе. Испания и Австрия потеряли былой перевес, а Франция и Швеция усилились. Швеция получила владения на севере Германии и стала господствовать на Балтике. Франция отобрала у Империи Эльзас, укрепив свои позиции на Рейне...
▪Религиозная принадлежность потеряла свою актуальность, на передний план вышли государственные интересы. В Европе испанское преобладание сменилось французским.