Cкакими событиями связаны даты 1825 г, 1881 г, 1895 г, 1) развитием 2) развитием культуры 3)развитием внешней политики 4) развитием общественного движения

Эти даты связаны с развитием общественного движения.

О
Наступним кроком Солона був поділ усього вільного населення Аттики за майновою ознакою на 4 групи.
Становище громадян Аттики відтепер стало визначатися не знатністю походження, а розміром їхнього прибутку. Від нього залежали їхні права й обов'язки.
Громадяни перших двох груп служили в кінноті, зевгіти становили важкоозброєну піхоту. Фети під час війни служили в легкій піхоті або веслували на кораблях.
Зазнало змін управління державою. Найвищим органом влади стали народні збори, у яких брало участь усе чоловіче населення Аттики віком старше ніж 20 років. На народних зборах розглядали найважливіші державні питання: ухвалювали закони, обирали посадових осіб. На державні посади могли обиратися лише представники перших трьох груп- Фети ж мали право лише голосувати на народних зборах. Для кращої роботи зборів було створено Ралу чотирьохсот (від кожного розряду по 100 представників). Вона мала готувати справи для обговорення на народних зборах.
За ареопагом залишалися досить широкі повноваження, зокрема розгляд тяжких злочинів. Голосування за смертними вироками відбувалося вночі, щоб зберегти таємницю. Кожний опускав в урну камінець. Білий - прощення, а чорний - смерть. Якщо камінців було порівну, то від міста Афіни додавався один білий камінець. Новим державним органом, запровадженим Солоном, стала рада суддів. Вона обиралася щороку і складалася з 6000 громадян, що досягли 30-літнього віку.
Розв'яжіть хронологічну задачу. Скільки років тому Сопон заклав основи афінськоі демократії? Яке це було століття, яка його половина ?
Поміркуйте, що мав на увазі Плутарх, коментуючи наслідки реформ Солона: «Заможним завдав він чимало шкоди, бо скасував усі борги, але ще більше обурювалися бідні, бо Сопон не поділив землю, як вони цього воліли».
3. Чим уславили свої імена Пісістрат та Клісфен?
Хоч якими помітними були зміни, започатковані реформами Солона, вони не похитнули могутності знаті. Незабаром Пісістрат проголосив себе захисником демократії та прав бідних громадян і встановив в Афінах тиранію. Пісістрат роздавав землі біднякам, але запровадив для всіх податок, який становив десяту частину врожаю, чим збагатив державну скарбницю. Щоб праця селян Аттики давала більше прибутків, їм було наказано замість пшениці розводити виноградники й маслини. Було вжито заходів для розвитку торгівлі з багатими причорноморськими колоніями.
Розширювали й вирівнювали вузькі криві вулиці міста. Було споруджено водогін, який забезпечив Афіни водою, а стічні труби до позбутися нечистот. За з різних міст архітектори, скульптори й живописці споруджували й прикрашали храми. Було збудовано храм Афіни на Акрополі. За велінням Пісістрата було записано поеми Гомера «Іліада» та «Одіссея».
У 510 р. до н. є. тиранію в Афінах було повалено. Відбулися народні збори, які надали право провести нову реформу Клісфену. Цю реформу було проведено в 507 р. до н. є. Країну поділили на 10 областей, кожна - з трьох частин (рівнинної, узбережної та гірської).
Замість Ради чотирьохсот було впроваджено Ралу п'ятисот, яка складалася з представників кожної області. Було створено нові урядові органи -колегії: одна з них відала податками, а друга -збройними силами (колегія стратегів). До них на один рік обирали по 10 громадян.
Для боротьби з тиранією та задля збереження демократії Клїсфен запровадив остракізм - голосування на народних зборах черепками з видряпаним іменем людини, яку громадяни вважали небезпечною для держави.
За правління Клісфена було завершено побудову Афінської держави на демократичних засадах. Чому Пісістраіа називають тираном? Чи був Пісістрат жорстоким тираном? Що він зробив для Афін? Чому з ім'ям Клісфена пов'язують завершення армування Афінської держави?
Роздивіться карту на с 123. Де розташовані грецькі області Лаконіка та Мессенія?
4. Як виникла Спарта? Хто і як здійснював у ній державне управління?
У 9 ст. до н. є. на півострові Пелопоннес в області Лаконіка дорійці заснували кілька поселень. Згодом вони остаточно підкорили місцеві ахейські племена. У 7 ст. до н. є. дорійці приєднали до своїх володінь сусідню область Мессенію. Під час двох Мессенських війн і склалося державне утворення, що дістало назву Лакедемон (Спарта).
Підкорене населення за чисельністю в 5-6 разів було більшим за спартанську громаду, тому основним завданням дорінців-спартіатів було збереження панування. Давньогрецькі історики та письменники віддають славу творця спартанських законів легендарному  мудрецю танських законів легендарному мудрецю Лікургові. За законами Лікурга спартанський полії: очолювала рада старійшин Із 28 осіб віком понад 60 років. До складу ради належали також двоє царів віком понад ЗО років, які командували армією. Царська влада в Спарті була спадковою, а старійшин вибирали на народних зборах із числа знаті. Рішення старійшин затверджували на народних зборах. Народ міг лише схвалювати або відхиляти пропозиції старійшин і царів. У випадку, якщо народ прийме неправильне рішення, рада старійшин і царі могли відхилити його та розпустити народні збори. 

В социально-экономической и духовной жизни Западной Ев­ропы с XV в. произошел ряд изменений, знаменовавших начало новой эпохи, которая вошла в историю какВозрождение (Ренес­санс). Новая эпоха осознавала себя как возрождение античной культуры, античного образа жизни, откуда и идет само название «Ренессанс», то есть Возрождение. В действительности ренессанс- ная культура являлась синтезом античности и средневековой куль­туры.

Возрождение было подготовлено всем ходом общеевропейского развития. Но на него оказывали сильное влияние исторические и экономические региональные особенности. В Х1У-ХУ вв. широ­кое развитие получили товарно-денежные отношения, появились элементы новой, капиталистической хозяйственной системы. Италия первой вступила на этот путь, чему в немалой степени высокий уровень урбанизации Северной и Цент­ральной Италии, подчинение деревни городу, широкий размах ремесленного производства, торговли, финансового дела, ориенти­рованных не только на внутренний, но и на внешний рынок. Бо­гатый, процветающий итальянский город стал базой культуры Воз­рождения, светской по своей природе и общей направленности.