Будь терміново потрібна ! 1-якими були основні причини японської експансії, куди була спрямована? 2-чи досягли повстання тайпіні та сінхайська революція в китаї? 3-якщо б вам сьогодні запропонували обрати японію чи китай щоб ви обрали і чому? якщо можна то коротко

Наприкінці XIX - на початку XX ст. Китай залишався напівфеодальною країною з імператорською формою правління (Маньчжурська династія). Жодна з капіталістичних країн світу не змогла перетворити цю величезну азіатську країну на свою колонію. Проте під виглядом оренди різних морських портів і територій, значних фінансових інвестицій Англія, Німеччина, Франція, Японія, Росія одержували дедалі більше привілеїв. Країна перетворювалася в напівколонію. Разом з тим китайська молода буржуазія була зацікавлена в розширенні внутрішнього ринку, ліквідації іноземної конкуренції та феодальних порядків, демократизації державного і суспільного життя.

У першому десятиріччі XX ст. швидко зростали антимань-чжурські та національно-визвольні настрої. Влітку 1905 р. під керівництвом Сунь Ятсена - відомого китайського революціонера-демократа - відбулося об'єднання різних китайських революційно-демократичних груп і організацій, що ставили своїм завданням ліквідацію монархії та встановлення республіки, в Об'єднаний союз.

В основу програми Об'єднаного союзу були закладені "три народні принципи", які розробив Сунь Ятсен: націоналізм, народовладдя і народний добробут. Принцип націоналізму означав необхідність повалення чужоземної маньчжурської династії та встановлення суто китайського правління. Принцип народовладдя трактувався як ліквідація монархічного ладу і встановлення республіки, а принцип народного добробуту вимагав зрівняти права на землю.

Чисельність прихильників Сунь Ятсена швидко зростала.

В умовах посилення незадоволення політикою пінського уряду значно активізували свою діяльність революційні організації у головному центрі Середнього Китаю - Іхані. Саме тут у 1911 р. повстали солдати саперного батальйону, до яких приєдналися інші війська. Повстання охопило сусідні міста і вся провінція Ху-бей була проголошена республікою. Уряд провінції організував ефективну оборону провінції та закликав усі верстви населення Китаю підтримати революцію. Він просив іноземні держави дотримуватися нейтралітету, обіцяючи за це повагу до всіх договорів, які вони уклали з династією Цін. На кінець 1911 р. лише З провінції з 18 визнавали владу пінського уряду.

У грудні 1911 р. в Нанкіні делегати від провінцій обрали президентом Китайської республіки Сунь Ятсена, який щойно повернувся з еміграції. Він сформував революційний уряд. Уперше в історії Китаю були проголошені демократичні свободи і права народуі розроблені заходи з поліпшення добробуту народу, розвитку освіти тощо.

Наука и искусство в XVIII-XIX вв. 

XVIII-XIX вв. были временем формирования основ coвременной науки, опирающейся на естественнонаучные принципы познания окружающего мира, литературы, обращенной к человеку и eгo проблемам. 

Развитие естественнонаучных знаний
В ХVIII веке сложились основные принципы научных исследований. Критерием истинности знания стали возможности eгo опытной, экспериментальной проверки, математического обоснования полученных результатов. Заслуживающим доверия считался такой подход, который не требовал привлечения для объяснения природных явлений ссылок на теологические аргументы, вмешательства высших сил. Eгo вершиной была теория образования Солнечной системы П. Лагиюса (1749-1827), который заявил, что ему не потребовалась гипотеза о существовании Бога для объяснения возникновения планет. 
Первоначально наука решала задачи накопления знаний о живой и неживой природе, разрабатывала системы классификации минералов, кристаллов, растений и животных, Шведский естествоиспытатель К. Линней (1707-1778) описал и классифицировал около 9 тысяч видов растений. Французский ученый Ж.Д. Бюффон (1707-1788) представил картину развития Вселенной, Земли, ее растительного и животного мира, сделав вывод о связи живых opгaнизмов со средой их обитания.
Наука постепенно начала сближаться с практикой. Великий pycский ученый М.В. Ломоносов (1711-1765) написал руководство по металлургии. Появилась теория гидродинамики и водяных турбин (члены Петербургской Академии наук Д. Бернулли, 1700-1782 и Л. Эйлер, 1707-1783), строительной механики (швейцарский ученый Я. Бернулли, 1654- 1705, французский инженер Ш. Кулон, 1736-1806), газов и тепловых явлений (английский ученый Р.Бойль, 1627-1691, французский - Э. Маpиотт 1620-1684). Зародилась такая дисциплина, как химия (А.Л. Лавуазье, 1743-1794), физическая химия (М.В. Ломоносов). Были проведены первые исследования в области электричества (М.В. Ломоносов, американский просветитель Б. Франклин, 1706-1790, русский физик Г.B. Pиxмaн, 1711-1753). Блaгoдаря изобретению микроскопа голландский ученый А. Левенгук (1632-1723) впервые открыл мир микроорганизмов, бактерий. 

1)династия Романовых не запятнала себя себя ничем в период Смуты, не перебагала , как другие, к лагерям Лжедмитриев.
2)Михаил Романов был молодым, неопытным, т.е. через него бояре хотели править сами.
3)он был действительно удобен для всех:для церкви тем, что его отец был патриархом, для бояр-своей неопытностью, эту кандидатуру поддерживали и казаки.
как правильно высказался Ключевский:"он был не а удобнейший.Его фигура представляет собой классический компромисс. Он был удобен всем и каждому. Поскольку Романовы - один из самых знатных и старых боярских родов (причём среди них были и жертвы опричнины и сами опричники, следовательно, он гарантировал безопасность сторонникам и противникам Бориса Годунова) , он был удобен для бояр. Казачество видело в нём сына своего "патриарха" Филарета (Тушинский лагерь) , значит, амнистия была им обеспечена. В своё время значительная часть дворянства поддержала польского королевича Владислава, а Филарет возглавлял делегацию в Польше. Этот факт мог бы вспомнить кто угодно, но только не Михаил, т. к. Филарет - его отец. Таким образом, для дворянства Михаил был не менее удобен, чем для других сословий в России. Для крестьянства и посадских людей новый царь был символом независимости и православной веры.
Михаил Романов дал обязательство, подтверждённое "крестоцеловальной записью" не править Земским Собором и Боярской Думой.
Романовы устроили всех - таково свойство посредственности. Страна нуждалась не в ярких личностях, а в людях спокойно и настойчиво вести консервативную политику. Почти на целый век оказалась отложена модернизация страны.