Где и в каких условиях воспитывался и жил гай юлий цезарь

Гай Ю́лий Це́зарь (аутентичное произношение близко к Ка́йсар; лат. Gaius Iulius Caesar [ˈgaːjʊs ˈjuːliʊs ˈkae̯sar]; 12 или 13 июля 100 года до н. э. — 15 марта 44 года до н. э.) — древнеримский государственный и политический деятель, полководец, писатель. Консул 59, 48, 46, 45 и 44 годов до н. э., диктатор 49, 48—47 и 46—44 годов до н. э., великий понтифик с 63 года до н. э.Происходивший из древней патрицианской семьи, Цезарь последовательно добивался всех ординарных римских должностей (cursus honorum) и сделал себе имя на борьбе с консервативными сенаторами (оптиматами). В 60 году до н. э. организовал первый триумвират вместе с двумя влиятельными политиками — Гнеем Помпеем Великим и Марком Лицинием Крассом. С 58 года до н. э. более восьми лет провёл на территории современных Швейцарии, Франции, Бельгии, Германии и Великобритании в Галльской войне, присоединив к Римской республике огромную территорию от Атлантического океана до Рейна и снискав славу талантливого полководца. В начале 49 года до н. э. начал гражданскую войну из-за непримиримых разногласий с сенаторами по вопросам о деталях своего возвращения в Рим и о гарантиях судебной неприкосновенности за должностные преступления (подкупы на выборах, взятки должностным лицам, нарушение договоров, насильственные действия и другие нарушения). В течение четырёх лет сторонники сената, сгруппировавшиеся вокруг Помпея, были разбиты Цезарем в Италии, Испании (дважды), Греции и Африке, также им были разбиты войска правителей Египта и Понта.Придерживался политики милосердия, но в то же время казнил ряд своих ключевых оппонентов. Добившись полной победы над противниками, сконцентрировал в своих руках власть консула и чрезвычайные полномочия диктатора (в конце концов — в виде пожизненной должности), провёл ряд реформ во всех сферах жизни общества. При жизни Цезаря началось его обожествление, почётный титул полководца-победителя «император» стал частью его имени, однако он отказывался от власти древних римских царей. После убийства Цезаря группой сенаторов во главе с Марком Юнием Брутом внучатый племянник Цезаря Гай Октавий принял его имя и получил большую часть наследства по завещанию, став впоследствии первым императором.К Цезарю по-разному относились при жизни, и эта традиция сохранилась в Римской империи: его имя всячески обелялось сторонниками правителей, а оппозиционеры восхваляли его жертв и заговорщиков. Очень популярной была личность Цезаря в Средние века и Новое время. Помимо политической и военной деятельности, Цезарь известен и как литератор. Благодаря простоте и ясности стиля, его сочинения считаются классикой древнеримской литературы и используются при обучении латинскому языку. К имени Юлия Цезаря восходят титулы кайзер и царь, а также название седьмого месяца года во многих языках мира — июль.

ответ: Ярослав многое сделал для распространения христианства. Он строил новые церкви и открывал при них школы. При нем был основан Киево-Печерский монастырь.

Стремясь установить порядок в своем государстве, киевский князь создал первый на Руси письменный свод законов – «Правда Ярослава Мудрого», или «Русская правда». Этот документ предусматривал строгие наказания за убийство, оскорбление, кражу чужого имущества. Принятие единого свода законов имело огромное значение для укрепления Древнерусского государства.

При Ярославе Мудром сложились более четкие правила управ­ления Древнерусским государством. Высшая власть принадлежала киевскому великому князю. Летописцы называли князя Ярослава само­властцем. Теперь он был уже не первым среди других князей, а полноправным правителем страны. Киевский князь издавал законы, был высшим судьей и главным защитником Русской земли. Он опи­рался на дружину, которая делилась на «старшую» — бояр, выполнявших важнейшие поручения князя, и «младшую». Князь определял взаимоотно­шения с другими странами, т. е. внешнюю политику.

Объяснение:

ПОЛІТИКА

Про союз Сталіна і Гітлера. Фатальний серпень 1939 року

22 серпня 2017, 20:50

Олена Риковцева

Москва, 23 серпня 1939 року. Цього дня був підписаний Договір про ненапад міністрами закордонних справ Німеччини та СССР, Йоахімом фон Ріббентропом (зліва) і В'ячеславом Молотовим (праворуч). Присутність Йосипа Сталінf (в центрі) підкреслює важливість підписання договору

Москва, 23 серпня 1939 року. Цього дня був підписаний Договір про ненапад міністрами закордонних справ Німеччини та СССР, Йоахімом фон Ріббентропом (зліва) і В'ячеславом Молотовим (праворуч). Присутність Йосипа Сталінf (в центрі) підкреслює важливість підписання договору

Дивитись коментарі

Кожного року у серпні історики згадують пакт Молотова-Ріббентропа: як так вийшло, що у 1939 році все таки зійшлись Сталін із Гітлером, чи було це необхідним? Чи мав Сталін рацію, коли він пішов на цю угоду? Чи змінився б хід історії, якщо б Сталін не підписував би угоди із нацистською Німеччиною? Про це в інтерв’ю для Радіо Свобода поділився своїми міркуваннями російський журналіст Леонід Млечін.

Російський журналіст Леонід Млечін

Російський журналіст Леонід Млечін

– Сталіна звеличують, вважають укладення пакту дуже мудрим вчинком. Він, мовляв, відклав війну і дав підготуватися. Та ми повинні зафіксувати, що ні, він, навпаки, не дозволив у більш вигідних умовах протистояти нацистській Німеччині.

Якби Сталін у 1939 році відмовив Гітлеру в підтримці, якби Сталін твердо виступив на стороні Польщі, можливо, Гітлер не наважився б напасти на Польщу

Якби Сталін у 1939 році відмовив Гітлеру в підтримці, якби Сталін твердо виступив на стороні Польщі, можливо, Гітлер не наважився б напасти на Польщу.

А якби він не зважився напасти на Польщу, як би він потім напав на Радянський Союз?

Вся історія могла б піти інакше, якби радянські керівники керувалися здоровим глуздом. Але цього не було

Військова кампанія в Польщі тривала три тижні – це було стільки, скільки потрібно було Червоній армії для того, щоб розвернутися. Значить, перш ніж напасти на нас, він повинен був подолати територію Польщі. Тобто, вся історія могла б піти інакше, якби радянські керівники в ту пору були в змозі тверезо оцінювати те, що відбувається, якщо б вони керувалися здоровим глуздом. Але цього не було. Объяснение: