Почему рабство когда то считали приемлимым?

Вообще законы которые были для древних израильтян обучали, обясняли отношение Бога к таким вещам и конечно не поощряли. Так же израильтяне знали о Боге и его нормах и сами клялись Богу в верности. Иногда Бог давал им достаточно времени, чтобы они не грешили и не делали идолов, он посылал к ним своих пророков, которые от имени Бога учили народ, но они убивали их. Сердце таких людей было испорчено и они нетолько идолам поклонялить, но и приносили идолам в жертвы своих грудных детей. Тогда Бог больше не мог терпеть их предательство и такие дела.

1)Источник о том как джунгары боролись с калмыками

2) отечественная война казахского народа против джунгарских захватчиков

Объединение казахского народа против захватчиков

В 1726 году в местности Ордабасы сост. Курултай казахских племён и родов

Сражение произошло в 1726 году

3)главные герои :Каганбай, Богенбай, Абулзаир, Жибекбай, Сенкибай, Шуйкебай,Чокан Уалиханов, Ертерек.

4)вывод :Одним из факторов победе объединённого казахского ополчения, явилось обострение междоусобной борьбы внутри самой Джунгарии.

5)"мнение у каждого свое

Но своим мнением я поделюсь"

Победа джунгар над Калмыками подняла дух народа и заставила его верить в себя и в свои силы, В связи с последним событием Джунгарии была вынуждена, перейти к обороне западных границ

Объяснение:

Закріплював феодальну власність на землю, передбачаючи й власність на неї селян. Третій статут оформив створення єдиного стану кріпосних селян шляхом злиття закріпачених слуг з іншими розрядами залежних селян.

Договори, як правило, укладаються в письмовій формі. Інколи вимагалася їхня реєстрація в суді та присутність свідків. Найпоширенішими були договори купівлі-продажу, позики, майнового найму. Для забезпечення зобов'язань застосовувалася застава. Право спадщини належало синам, дочки могли одержати не більше четвертини майна у вигляді приданого.

За вмисні злочини винний відповідав повною мірою. Наприклад, за вмисне вбивство злочинець карався смертю, а з його майна стягувалася так звана головщина, також інші видатки, пов'язані з нанесенням матеріальної шкоди. При необережному вбивстві винний звільнявся від покарання, але зобов'язаний був сплатити родичам убитого годовщину. Суд повинен був враховувати й вік злочинця. Так, не несли кримінального покарання неповнолітні особи (за Статутом 1566 — які не досягли 14 років, а за статутом 1588 — 16 років). Кримінальне законодавство знало просту та складну співучасть.

Статут 1588 встановив, що при простій співучасті всі винні повинні були каратися однаково. При складній співучасті злочинці поділялися на виконавців, пособників і підбурювачів. Приховання й недонесення по деяких злочинах також підлягали карі. Наприклад, у випадку державної зради батька повнолітні сини, які знали про підготовку зради, підлягали покаранню.