Выход стран из состава и провозглашение их независимости дата

Процессы системной дезинтеграции в народном хозяйстве, социальной структуре, общественной и политической сфере Советского Союза, которые привели к прекращению его существования как государства в 1991 году.

У чому особливості козацьких літописів як історико-літературних творів? Хто були їхні автори?

Козацькими літописами називають історико-літературні твори другої половини XVII — середини XVIII ст., присвячені козацьким війнам. Назва «літописи» досить умовна, бо кожен із цих творів є складною, багатоплановою розповіддю про події Національно-визвольної війни, у якій поєднуються характеристики історичних діячів, описи подій — битв, повстань, переговорів, окремі документи, тлумачення цього періоду історії України. Стиль цих творів далекий від традиційної літописної форми. Написані вони тогочасною мовою у формі щорічних записів, оповідань, сказань, повістей із залученням різних документів: більш ранніх українських літописів (Густинського, Львівського, Острозького, Чернігівського тощо), власних спогадів сучасників, документальних матеріалів (офіційні і приватні листи, грамоти, універсали), творів чужоземних істориків, легенд і переказів.

До наших днів дійшли три найвизначніші козацькі літописи — Літопис Самовидця, Літопис Граб’янки та Літопис Самійла Величка (1720). Кожен із творів є оригінальним, має свої особливості.

Объяснение:

Духовная культура Древней Греции была удивительно богата и разнообразна. Уже в VII-VI вв. до н. э. в Греции зародилась философия. Поначалу философы стремились постичь устройство и происхождение окружающего мира, поэтому философия была тесно переплетена с медициной, астрономией, математикой и другими науками, основы которых также закладывались в то время.В атмосфере бурной политической жизни полисов, напряженных дискуссий в народных собраниях родилось особое направление в философии - софистика (искусство ловких, часто противоречащих логике рассуждений). В V- IV вв. до н. э. софистика утвердилась в Афинах и стала распространяться по всей Греции. Выдающийся софист Протагор говорил: "Человек есть мера всех вещей", т.е. давал понять, что истина субъективна, человек как бы создает ее в своем сознании, исходя из личных взглядов и привычек. Софистика в спорах, учила широте взглядов, умению понять чужое мнение.