Всеверной части апеннинского полуострова обитали создавшие самобытную культуру племена 1) сабинян 2)сиканов3)умбров4)этрусков

Правильный ответ 4)-этруски

ответ 4)этруски

Триумфальные арки  со времен античности строились в честь важного лица, или в память о знаменитом событии.  Несмотря на то, что их можно встретить во многих странах, изначально начали строительство римляне, которые и передали эту традицию дальше.  Вопрос, когда впервые римляне построили триумфальную арку, все еще не раскрыт историками. Но как только римские сооружения вошли в моду, с каждым разом их построение становилось сложнее, они начали появляться в разных уголках мира.   
Арка Тита в Риме была построена в 82 году н.э. римским императором Домицианом, вскоре после смерти своего старшего брата Тита. Арка Тита стала общей моделью для многих триумфальных арок возведенных с 16-го века, включая Триумфальную арку. 

Арка Септимия Севера в Риме.

Белая мраморная арка Септимия Севера на северо-востоке Рима был построена в 203 г. н.э. в честь победы против парфян. После смерти Северуса, его сыновья: Каракалла и Гета были первоначально оба  императоры, но Каракалла был убит Гетам в 212 году нашей эры. Памятники Гета были уничтожены после этого.

Из интернета

Объяснение:

У Західній Європі в 15 столітті існував такий ідеал жіночої краси: S-подібний силует, вигнута спина, кругле бліде обличчя з високим чистим чолом.

Дуже дивно в таку картину вписувався великий, обвислий, майже "вагітний" живіт. Оскільки природа таким "скарбом" нагородила далеко не всіх, довелося придумувати оригінальний вихід з положення.

Для створення відповідного силуету в хід йшли спеціальні валики. Вони являли собою невеликі простьоганних подушечки, називалися босамі і накладалися на живіт.

Що стосується особи, високе чоло був обов'язковим атрибутом краси жінки 15 століття, особливо - в аристократичних колах. Жінки, у яких волосся росли густо, змушені були боротися з "недоліком" за до досить болючих процедур. Епіляцію проводили за до дкої суміші негашеного вапна і аурипігменту, а після процедури на шкіру наносили кров кажанів або жаб, сік цикути, або золу, попередньо змочену в оцті. Такі склади повинні були перешкоджати росту волосся. Але від подібних б'юті-практик нерідко разом з волоссям сходила і шкіра.

Одягу шилися вузькі, подовження, що сковують рухи. Саме тоді в моду увійшов шлейф, винайдений "першою красунею середньовіччя" Агнеса Сорель.