ответьте на вопрос - «какова основная идея тверского адреса 1862 г.»?

1862 год начался в России с громкого скандала. Тверское дворянство направило Александру II адрес, в котором объявлялось «перед лицом всей России», что оно отказывается от всех своих сословных привилегий. Далее звучали слова, которые правительство привыкло слышать из уст самых радикальных групп интеллигенции, но никак не от верноподданного дворянства: «Мы уверены, что все преобразования остаются безуспешными потому, что принимаются без спроса и без ведома народа. Собрание выборных всех земли русской представляет единственное средство к удовлетворительному разрешению вопросов, возбужденных, но не разрешенных Положением 19 февраля».

Українська держава, як і будь-яка інша, не може успішно розви­ватися, спираючись на розуміння лише власних інтересів, ігноруючи геополітичний контекст і тенденції розвитку світової цивілізації. Ус­відомлення Україною власних інтересів є невіддільним від того, як світова громадськість ставиться до України і яким вона бачить її місце у світі. Визначення геополітичних інтересів нашої держави потребує врахування як усієї системи глобальних зацікавлень різних країн, так і фактичного розкладу сил — економічних, політичних, військових, іде­ологічних — в своєму регіоні (особливо це стосується близького ото­чення України).

Україна розташована в Південно-Східній частині Європи, в зоні, де перетинаються три величезні геополітичні масиви — Євроатлан­тичний, Євразійський та Ісламський. В цьому можна бачити як певні переваги, так і величезні проблеми, але саме таке розташування, саме цей унікальний цивілізаційних простір відіграє визначальну роль у долі Української держави.

Будь-яке існування, у тому числі й існування держави, має просто­ровий і часовий виміри. Стосовно держави цими вимірами є її жит­тєвий простір, плин (життєвий шлях) і життєвий простір (простір життя). Ці поняття є ключовими для розуміння та визначення націо­нальних інтересів держави, осмислення її життєвого шляху та історич­ного минулого, проектування майбутнього, для її самоідентифікації й геополітичного самовизначення.

Часові характеристики засвідчують інтенсивність і тривалість дії тих або інших сил у певному напрямі; їх сукупність, впорядкована навколо конкретного суб'єкта за моделлю минуле — сучасне — май­бутнє, утворює його хроносферу.

У хроносфері визначальним є лише теперішній час — час актив­них дій сучасного покоління. Минуле оживає через причетність до теперішніх дій, а майбутнє актуалізується через вибір сучасниками альтернатив. Пасивність держави як суб'єкта, її неспроможність ро­зуміти й реалізовувати свої життєві інтереси, перетворює її на об'єкт дії зовнішніх геополітичних сил. Найбільш важливі рішення та дії країни-суб'єкта мають спиратися як на максимальну часову ретро­спективу щодо минулого, так і на максимальну часову перспективу щодо майбутнього.

Хроносфера країни є завжди ціннісно акцентованою, що визна­чається домінуючою в той або інший період парадигмою існування.

Сьогоденне існування України є трансформаційним, перехідним, во­но є боротьбою різних доленосних суспільно-політичних хроностра-тегій, в ході якої твориться наше майбутнє.

Просторові характеристики визначають як внутрішню структуру країни, так і її місце серед інших країн. Внутрішній простір — це кон­фігурація регіональних субструктур у їх взаємодії з центром. Зовніш­ній простір є результатом взаємодії інтенцій країни-суб'єкта щодо реалізації її власних інтересів і можливостей з аналогічними інтен-ціями інших суб'єктів міжнародного життя. Просторова сфера буття країни є також ціннісно акцентованою, що визначається загальною системою орієнтацій цієї країни в світі, а також домінуючою в ній хроностратегією.

Визначення національних інтересів України й активізація її зов­нішньополітичних зусиль відбувається перш за все на двох рівнях: глобальному і субрегіональному.

На глобальному рівні можливості України стали вкрай обмеже­ними після того, як вона позбулася ядерної зброї та значно скоротила свій військовий потенціал, не компенсувавши цих втрат економічни­ми здобутками. На цьому рівні Україна є об'єктом тиску з боку глоба­льних силових потуг: США, Європейської спільноти, міжнародних фінансових структур, Росії.

Українська держава, як і будь-яка інша, не може успішно розви­ватися, спираючись на розуміння лише власних інтересів, ігноруючи геополітичний контекст і тенденції розвитку світової цивілізації. Ус­відомлення Україною власних інтересів є невіддільним від того, як світова громадськість ставиться до України і яким вона бачить її місце у світі. Визначення геополітичних інтересів нашої держави потребує врахування як усієї системи глобальних зацікавлень різних країн, так і фактичного розкладу сил — економічних, політичних, військових, іде­ологічних — в своєму регіоні (особливо це стосується близького ото­чення України).