Твір на тему: "самотність - важке почуття" (за новелою ф.кафки "перевтілення")

Новела "Перевтілення" — це відлуння особистої трагедії Ф. Кафки, який свого часу зізнавався, що живе у своїй сім'ї "більш чужим, ніж найчужіший". Але література знає чимало реалістичних творів про сімейні проблеми, так що схвилювати читача ще однією історією було б нелегко. Мабуть, тому Фраки Кафка вдався до засобів модернізму. Головний прийом — фантастичне перетворення людини на комаху. Але це лише б звернути увагу людей на те, як вони ставляться до своїх близьких. За що любимо близьких? Хіба за щось конкретне, за красу, розум, талант? Ні, ми любимо їх просто тому, що вони наші рідні. Але в житті Грегора Замзи, який усе життя працював для сім'ї, сталося так, що це питання стало головним. Одного разу, коли вранці він відчув, що перетворився на комаху, він побачив справжнє ставлення родини. Невже в цьому винне його перевтілення? Чи їхнє? Хіба не абсурдно звинувачувати хворого у тому, що він захворів? Але родина Грегора відсторонюється від нього, бо тепер він зайвий у їхньому житті, заважає їм жити респектабельним життям. Чи осуджує він близьких? Ні, скоріше розуміє, бо все ще має людське серце. Він, залишаючись самотнім, вибачає їхню відчуженість і поводиться людяніше, ніж його близькі. Абсурдність ситуації посилюється тим, що найнята служниця й та пристосовується до Грегора. Хай і брутальна вона, і нетактовна, але все ж допомагає Грегорові. А найбільше ранить його зрада сестри, яка, хоча спочатку й співчувала йому, не намагається навіть приховати відразу до нього. От чому Грегор почувається не тільки самотнім, але й не має надії на одужання. Абсурдно боротися за права людини комасі, особливо коли ти навіть в очах рідних комаха.

одними германскими племенами Римская империя заключала договоры о дружбе и союзе. С другими вела войны. Она принимала некоторые племена на службу и селила их на своих границах, чтобы с их отбивать натиск нападавших на нее народов. С конца IV века от набегов на империю Германцы перешли к завоеваниям. Желая захватить плодородные земли и военную добычу, они целыми племенами снимались с родных мест и отправлялись в далекие походы. Впереди шли мужчины-воины, за ними двигались повозки с домашним скарбом, женщины, дети и немногие рабы, позади гнали стада скота. Так началось Великое переселение народов. Толчком к переселению послужило вторжение из глубин Азии кочевников – гуннов. Под ударами их конницы народы, занимающиеся земледелием (оседлые народы), покидали насиженные места, вступали в борьбу с соседями и усиливали натиск на Римскую империю. Гунны разгромили племенной союз готов, ранее переселившихся в Северное Причерноморье, и вынудили их двинуться на Балканский полуостров. В середине V века вождём гуннов стал воинственный вождь Аттила. Он так опустошил Европу, что современники прозвали его «бичом Божьим». Вместе с подчиненными ему племенами Аттила двинулся на Галлию. В 451 году римляне со своими союзниками нанесли гуннам страшное поражение. И вскоре военный союз, руководимый гуннами, распался. Ослабевшей Римской империи, которая еще в 395 году разделилась на Западную и Восточную, все труднее было сдерживать натиск варваров. В 455 году одно из германских племен – вандалы – захватили Рим и подвергли его двухнедельному ограблению и разрушению. Погибло много памятников архитектуры и искусства Вечного города. С тех пор словом «вандализм» называют бессмысленное, варварское уничтожение культурных ценностей. Население, страдавшее от жестокого угнетения и непосильных налогов, почти не сопротивлялось завоевателям. Многие города были разрушены, другие сохранились лишь как укрепленные места или епископские центры, третьи превратились в деревни. На века были забыты многие ремесла. Разрушались порты, пустели дороги, резко сократилась торговля. В 476 году один из вождей варваров сверг последнего императора Западной Римской империи Ромула Августула и отправил знаки его власти императору Восточной Римской империи. Западная Римская империя прекратила свое существование. 476 год считается датой окончания истории Древнего мира и началом истории Средних веков. К началу VI века германцы расселились на всей территории Западной Римской империи: вандалы – в Северной Африке, вестготы (западные готы) – в Испании, остготы (восточные готы) – в Италии, франки – в Галлии, англы и саксы – в Британии. Германцы создали здесь свои государства. Вторжения германцев разрушили ослабевшую Западню Римскую империю.

(МАКСИМАЛЬНО КРАТКО)

Август-Лююдвіг фон Шлецер народився 5 липня 1735. Німецький історик, публіцист і статистик. Представник Геттінгенської історичної школи. Народився у місті Гагштадт Вюртемберг. Походив з родини лютеранських пасторів. Вивчав теологію у Віттенберзькому університеті, а історію в Геттінгенському університеті. Опанував давньоскандинавську і готську мови перебуваючи в Швеції. Завдяки Кирилу Розумовському отримав посаду ад'юнкта. За наказом Катерини II став почесним членом Петербурзької академії. Вів наукову полеміку з Михайлом Ломоносовим, сприяв публікації "Історії Російської". Виступав проти поділу народів на "історичні" й "неісторичні". 1767 року обраний іноземним членом Шведської королівської академії наук. Того ж року повернувся до Німеччини, оселився в Геттінгені. Обіймав посаду професора Геттінгенського університету, викладав історію та статистику. Вважається основоположником принципу поділу народів за мовами, а не за біблійними чи античними принципами. Член Товариства історії і старожитностей російських.