Укажи не менее двух причин.почему ремесла возникли позже земледелия и скотоводства? ​

ответ:

оседлый образ жизни и новые общественные потребности

в ходе формирования и развития сельского хозяйства, к появлению производства ряда ремесленных изделий, в частности, глиняной посуды и тканей. пещеры и шалаши первобытных людей стали заменяться глинобитными, деревянными и каменными домами, что также благоприятно влияло на развитие ремесленного дела.

ответ:

перейти к содержимому

головна

матеріали з історії україни

сторінки всесвітньої історії

страницы российской

контакти

← національно-визвольна війна українського народу в середині 17 століттягетьманщина 1687 – 1796 рр. →

українські землі у другій половині xvii ст. “руїна”

опубликовано ноябрь 27, 2013 автором genpol

руїна

1657 — 1687 рр. ( від смерті богдана хмельницкого до обрання гетьманом івана мазепу)

1658 — 1676 рр. (від повстання м. пушкаря, я. барабаша до зречення від гетьманства п. дорошенка)

1663 — 1686 рр. (від поділу гетьманщини на правобережну і лівобережну до укладення «вічного миру» між річчю посполитою і московським царством)

[м. костомаров]

під назваю «руїна» в історію увійшов трагічний період, який розпочався для українського народу після смерті богдана хмельницького (1657 р.) і характеризувався боротьбою за владу між представниками козацької верхівки, що переросла в справжню громадянську війну з втручанням у внутрішні справи україни іноземних держав (московії, речі посполитої, туреччини).

причини руїни

загострення суперечок в середовищі української державної еліти з питань внутрішньої і зовнішньої політики

відсутність загальнонаціонального лідера та боротьба за гетьманську владу між різними політичними силами

соціальне розшарування (небажання селян та простих козаків коритися шляхті та козацькій еліті).

несприятливе міжнародне становище. іноземна інтервенція в гетьманщину з боку речі посполитої, московської держави, османської імперії та кримського ханства

під час «руїни» відбувалася боротьба за владу між:

козацькою старшиною війська запорозького. (і. богун)

шляхтою. (і. виговський)

нижчими прошарками суспільства (міщани, селяни, прості козаки). (і.брюховецький)

объяснение:

Различия между религиозными представлениями патрициев и плебеев были весьма значительными. В обрядах, связанных с основанием города, в праздниках в честь древнейших римских божеств принимали участие только патриции. Ими же почитались такие абстрактные божества, как Честь, Верность, Победа, Согласие.
У плебеев была своя триада богов плодородия: Церера, Либер и Либера. На Авентинском холме они почитали италийскую богиню Диану, священные рощи которой находились в местах их первоначального обитания — в землях Ариции, Тускуле, Анагнии, Тибуре. Ещё одним плебейским божеством была Фортуна, культ которой был засвидетельствован и за пределами Рима. Храм Фортуны в Риме, на Бычьем рынке, основал покровитель плебеев — шестой римский царь Сервий Туллий. В этом храме стояла деревянная статуя богини, что было нехарактерно для римско-италийской религии. Не допускаемые к культу патрицианских богов, к ауспициям (гаданиям) , без которых нельзя было начать какого-либо государственного дела, плебеи тем самым исключались из общественно-политической жизни.