Кожен Стародавній германець знав, що він повинен полягати в племені, щоб вижити. Стародавній германець слухав свого конунга (вождя племені). Стародавній германець прокидався вранці дуже рано, щоб подбати про свою сім'ю і своє племені. Турбота його проявлялася в полюванні, щоб зібрати продовольства. Разом зі своїми одноплемінниками він відправлявся шукати здобич, і, якщо здобич була спіймана-значить день майже вдався. Після полювання германець займався своєю зброєю, приводив його в порядок, адже на зборах племені він повинен бути завжди в повному обмундируванні. Германець вважав війну найкращим заняттям, адже в разі перемоги він здобував славу і багатство, як і його плем'я. Але, в мріях і щоденних турботах древній германець не забував залишити щось на майбутнє про себе. Так як він жив в печері, він залишав малюнки на скелях розповіді про своє життя в картинках, зігріваючись теплими шкурами, які для нього дбайливо зробила його дружина, мріючи здобути перемогу в новому поході і знайти могутність і визнання.
Цей день був важким, тому що на наступний день належало зібрання, на якому вирішувалося питання набігу на сусідню територію. Цей набіг був чреватий війною з римським імператором і тому багата видобуток одноплемінників могла закінчитися його смертю або зовсім попаданням в рабство. Тому він обмірковував як вчинити; наївшись вдосталь м'яса відправився в ліжко з роздумами про майбутнє.
Объяснение:
бл как сложно на Украинском писать
Поделитесь своими знаниями, ответьте на вопрос:
Как оценить политику правительства в рабочем вопросе? (1894-1904)
К началу 1860-х годов в обрабатывающей промышленности России большинство рабочих, бывших, как правило, оброчными крестьянами, принимались на фабрики на условиях вольного найма. В горнозаводских производствах также начал применяться вольнонаемный труд. Вместе с тем в российской промышленности был еще широко распространен и принудительный труд. Так, накануне реформы 1861 г. из общего числа всех российских рабочих (800 тыс. человек) треть составляли крепостные. В первые пореформенные; годы сократилась численность рабочих на вотчинных и посессионных мануфактурах за счет ухода их в деревню.