Напишите небольшой рассказ про карла великого.

Карл Великий (Charlemagne) – король франков (768-814) и первый император Священной Римской империи (с 800 г.), внук Карла Мартелла. Он родился в 742 г. в Германии и после смерти своего отца – Пипина Короткого – начал царствовать (768) совместно с братом Карломаном: Карл управлял Австразией, а Карломан – Нейстрией. Долгое царствование Карла Великого почти в непрерывных войнах с соседями, в которых он проявил выдающиеся дарования полководца и военного администратора.  Карломан вскоре умер (771 г.). Карл принудил его вдову бежать с малолетними сыновьями в Италию и сделался единовластным. В 772 г., под предлогом прекращения жестокостей, чинимых германским племенем саксов над христианскими миссионерами, Карл Великий начал с саксами упорную войну, тянувшуюся с перерывами более 30 лет. Став во главе большой армии, Карл перешел Рейн и, нанеся поражение саксам на реке Везере, взял священный город саксов Эресбург (близ современного Оснабрюка). Разрушив главную языческую святыню саксов, Ирминсуль, Карл принудил их в 773 г. к миру.

Карл Великий родился 2 апреля 742 г., в замке Ингельхайм, неподалеку от Майнца. По другим сведениям, это произошло под Мюнхеном.

Карл с юности отличался атлетическим здоровьем и храбростью. Одновременно он был кроток и смирен, имел склонность к обучению, которое легко давалось ему. Подростком и юношей он любил охоту.

Отец Карла, король Пипин Короткий, еще в детстве объявил его своим наследником. К моменту помазания Карлу было двенадцать лет. К этом времени юноша активно сопровождал отца в военных походах и постигал искусство политики и дипломатии.

Наибольшую необходимость в изменениях чувствовали крестьяне и военные. Собственно, на Сенатской площади находились преимущественно военные, а именно матросы и офицеры. 

Военные были заинтересованы в смягчении их военной доли – уменьшить срок службы, устранить военные поселения. Декабристы, в большей своей части, были военными офицерами.

Так как Александр Первый отказался от отмены крепостного права и гнет крепостных набрал новую силу, крестьяне были также заинтересованы в проведении восстания, продвижении Манифеста и свободе. 

Причинами Великого переселення народів були:

Объяснение:

1) Демографічні зміни, приріст населення у народів Європи в наслідок їх переходу до осілості; тиск з боку інших варварських народів, переважно кочових, який чинився на населення Європи; політика Римської імперії, яка, в наслідок браку власних сил, використовувала в якості найманців (федератів) і розселяла на своїй території;

2) Розвиток виробничих сил обумовив поглиблення майнової та соціальної нерівності у германців та інших варварських народів, призвів до зростання ролі вождя та посилення значення дружини і племенної знаті, які прагнули до захоплення військової здобичи, нових земель, накопичення скарбів і це рухало їх до майже безперервних походів;

3) Різка зміна клімату, суттєве похолодання призвели до зміни грунтів, а разом з тим і зміни флори і фауни, що негативно відбилось на умовах ведення господарства як кочових народів євразійських степів, так і населення європейської Півночі, примушуючи їх шукати нове серидовище для проживання.

Наслідки:

Західна Римська імперія перестає існувати. На її місці виникають держави германців яких навертає до аріанського християнства гот Вульфіла, котрий переклав Біблію готською мовою. Залишену германцями місцевість на схід від Ельби заселяють слов'яни.