Кроссворд по теме абсолютизм нашего времени

По горизонтали

2. Новая система чинов и должностей, юридически оформившая статус правящего класса, сформулирована в документе Табель о  

4. Серьезное препятствие на пути перехода к абсолютизму создавала.. ., которая по-прежнему претендовала на большую власть

5. Россия в 1721 г. превратилась в  

7. Орган самоуправления в городе  

8. Городское сословие по регламенту Главного магистрата 1721 г. стало делиться на регулярных граждан и.. . людей

9. В 1711 г. был образован …, как чрезвычайный орган на то время, когда Петр I участвовал в военном походе

10. Государственный аппарат действует по предписанию специальных регламентов, иерархию которых замыкает.. . регламент

13. Одним из первых теоретиков абсолютизма в России был священнослужитель Феофан  

14. Правовой статус дворянства был существенно изменен принятием Указа о …  

16. В сфере экономической идеологии господствующей становится философия  

17. Большинство мануфактур были …  

18. Процесс освобождения всех сфер общественной и личной жизни из под контроля религии

19. Правящим классом оставалось  

20. Складывается всероссийский рынок, центром торговых связей является  

По вертикали

1. Наследование недвижимости только одним старшим сыном, называется институтом …  

3. В конце xvii в. основу войска все еще составляла дворянская  

5. С 1721 г. Петр I стал именоваться  

6. В интересах дворянства продолжался процесс дальнейшего.. . крестьян  

11. В городах стали формироваться органы самоуправления: посадские  

12. Для абсолютной монархии характерны: наличие сильного, разветвленного профессионального.. . аппарата  

15. На смену патриаршеству приходит

Ди́ке По́ле — традиційна назва чорноморських степів у XVI—XVII вв.

Колоніза́ція — заселення незайманих земель або захоплення чужих територій із подальшим їхнім заселенням.

Слободи
- окреме поселення або група поселень, жителі яких за несення військової служби звільнялися від повинностей і податків.

* Такі поселення були поширені у XVII - XVIII ст. на території Слобідської України.

Магна́т — можновладець, вельможа, князь. Людина високого соціального стану, шляхетського походження чи багата (великий землевласник, представник родової й багатої знаті)

Козаки́ — учасники самоврядних чоловічих військових, згодом і територіальних громад, спільнота людей такої самоназви, що з 15 століття фіксуються джерелами у степах Східної Європи, зокрема Подніпров'я, на теренах Дикого поля (Великого Лугу, Дніпровського пониззя).

ВАТАГА - Велика група людей; юрба, товариство.

Реєстро́ві козаки́ — частина українського козацтва, прийнята на військову службу владою

Голота — те саме, що й сірома. Голо́та — українське козацьке прізвище, що походить від слова голота.

Ві́йсько Запоро́зьке Низове́ — нереєстрове козацтво Запорожжя другої половини XVI — кінця XVIII століття з дислокацією за порогами Дніпра. Очолював військо кошовий отаман, осередком була Запорозька Січ.

Коза́цька старши́на — військовий та адміністративний керівний орган Запорізької Січі, реєстрового козацтва, Гетьманщини, а також Слобідської України.

Ге́тьма́н (від нім. ... hetman — командувач) — назва урядників, вищих воєначальників та титул монарха

Ча́йка — безпалубний весельно-вітрильний човен, що використовувався запорізькими козаками у 16—17 ст.

Бра́тства — національно-релігійні громадські організації руських (українських і білоруських) православної та унійної шляхти та міщан у XVI–XVIII ст. Виникли на базі традиційних церковних братств при парафіяльних храмах.

Кодак або Койдак[1] (сучасне Кайдаки— гора, тобто «поселення на горі») — колишня фортеця на правому березі Дніпра навпроти Кодацького порогу, розташована на 10 км нижче сучасного міста Дніпра

Ордина́ція 1638 (від лат. ordinatus — упорядкований, «Ординація Війська Запорізького реєстрового, що перебуває на службі Речі Посполитої») — постанова вального сейму, видана у грудні 1638 року після придушення козацько-селянського повстання під керівництвом Павлюка та Скидана

Європейські революції 1848-1849 ( «Весна народів») - загальна назва революційних рухів, що виявилися в формі непокори владі, збройних повстаннях, декларування нової державності в європейських країнах в середині XIX століття. Спалахнули одразу в декількох державах руху носили антифеодальний і національно-визвольний характер. Учасники виступів декларували вимоги демократизації суспільного життя; в залежності від місцевих умов вони також висували гасла національного об'єднання (Німеччина, Італія) або виділення з існуючих держав (Угорщина).