Через те що Україна перебували у складі католицькою Польщі, влада якої поширювала, власне, католицтво за до мереж колегій і друкарень, становище Української православної церкви було вкрай складним.
Теж нелегкими були і зовнішні фактори для Української православної церкви. В 1453 році Константинополь був захоплений турками-османами, отже, була втрачена можливість впливати на православну церкву з боку Візантії, що була теж православною. В 1589 році Московський Патріархат був визнаний Константинопольським Патріархатом, надання його главі титулу Патріарха Московського та всієї Русі, що занепокоїло українських церковних діячів.
З ці всі вище згадані аспектами все частіше підштовхували українських церковних діячів до об'єднання з римо-католицькою церквою, яке відбулося в 1596 році.
Проте почали формуватися національно-релігійні громадські об'єднання міщан при православних церквах, які називалися братствами. Братчики, тобто члени об'єднання, розгорнули широку культурно-просвітницьку діяльність: створювалися бібліотеки, відкривалися друкарні та школи. Також вони забезпечували храми книжками, іконами, свічками тощо.
Отже, не дивлячись на всі труднощі, які з'явилися перед Українською православною церквою, її народ, тобто українці, змогли зберегти свою віру, несучи її крізь віки.
sherifovaelina
19.01.2023
Конечно же,сходством являлось выбор места, оба правителя считали,что главное-это выдержать первый удар, противники просто напросто устанут обороняться , нападать, от того,что нападение у противников не будет получаться , все силы будут сконцентрированы именно в самом начале битвы, лишь тогда нанести сильный , мощный, ответный и последний удар. а теперь отличия. Если мне не изменяет память,то конная дружина Донского была направлена на фланго - тыловый удар обычной пехотой. А у Невского главной "особенностью" была конная дружина, он воспользовался ей.
Понятно объяснила?
РостиславовичЮлия1147
19.01.2023
В условиях перехода от войны к миру встали вопросы о путях дальнейшего развития экономики страны, о ее структуре и системе управления. Речь шла не только о конверсии военного производства, но и о целесообразности сохранения сложившейся модели экономики. Во многом она формировалась в условиях чрезвычайной обстановки тридцатых годов. Война еще более усилила эту «чрезвычайность» характера экономики и наложили отпечаток на ее структуру и систему организации. Годы войны выявили сильные черты существовавшей модели экономики, и в частности, очень высокие мобилизационные возможности в короткие сроки наладить массовое производство высококлассного вооружения и обеспечить необходимыми ресурсами армию, ВПК за счет перенапряжения остальных секторов экономики. Но война также со всей силой подчеркнула и слабости советской экономики: высокий удельный вес ручного труда, низкие производительность и качество невоенной продукции. То, что было терпимо в мирное, довоенное время, теперь требовало кардинального решения. В результате массовой эвакуации промышленности на восток и разрушения во время оккупации и боевых действий в европейской части 32 тыс. промышленных предприятий сильно изменилась экономическая география страны. Сразу после войны началась соответствующая реорганизация системы управления - в него наряду с отраслевым стали вводить территориальный принцип. Смысл был в приближении органов управления к предприятиям, ради чего происходило разукрупнение министерств: во время войны их было 25, а в 1947 г. стало 34. Например, угледобычей стали теперь управлять Наркомат угольной промышленности западных районов и Наркомат угольной промышленности восточных районов. Аналогично был разделен Наркомат нефтяной промышленности. Война приучила к определенной самостоятельности и инициативе многих руководителей всех уровней. После войны местные власти предпринимают попытки развернуть производство товаров для населения уже не только на мелких кустарных мастерских, но и на крупных заводах, подчиненных непосредственно центральным министерствам. Совет Министров Российской Федерации вместе с руководством Ленинградской области в 1947 г организовали в городе ярмарку, на которой предприятия не только России, но и Украины, Белоруссии, Казахстана и других республик, продавали не нужные им материалы. Ярмарка открыла возможности установления самостоятельных экономических связей между промышленными предприятиями минуя центр. Она в известной мере содействовала расширению сферы действий рыночных отношений (несколько лет спустя организаторы этой ярмарки поплатились жизнью за проявленную инициативу).
Это кратко.
Ответить на вопрос
Поделитесь своими знаниями, ответьте на вопрос:
Охарактеризуйте становище православної церкви в 16 столітті
Через те що Україна перебували у складі католицькою Польщі, влада якої поширювала, власне, католицтво за до мереж колегій і друкарень, становище Української православної церкви було вкрай складним.
Теж нелегкими були і зовнішні фактори для Української православної церкви.
В 1453 році Константинополь був захоплений турками-османами, отже, була втрачена можливість впливати на православну церкву з боку Візантії, що була теж православною.
В 1589 році Московський Патріархат був визнаний Константинопольським Патріархатом, надання його главі титулу Патріарха Московського та всієї Русі, що занепокоїло українських церковних діячів.
З ці всі вище згадані аспектами все частіше підштовхували українських церковних діячів до об'єднання з римо-католицькою церквою, яке відбулося в 1596 році.
Проте почали формуватися національно-релігійні громадські об'єднання міщан при православних церквах, які називалися братствами. Братчики, тобто члени об'єднання, розгорнули широку культурно-просвітницьку діяльність: створювалися бібліотеки, відкривалися друкарні та школи. Також вони забезпечували храми книжками, іконами, свічками тощо.
Отже, не дивлячись на всі труднощі, які з'явилися перед Українською православною церквою, її народ, тобто українці, змогли зберегти свою віру, несучи її крізь віки.