Перечислите не менее 4+ и 4- крепосного права. сравните промышленный переворот в западной европе. социальные последствия промышленного переворота.

плюсов мало:

1. принуждение к производству натуральной продукции.

2. набор в рекруты(армия)

3. контроль за процессом производства.

4.  государством.

минусы:

1. бесправность крестьянства, положение раба.

2. недовольство в крестьянской среде.

3. торможение развития .

4. низкая компетентность крестьян.

5. вследствие 4-ого пункта - невозможность применения  сельскохозяйственной техники.

в то время как в россии крепостное право укреплялось, и стагнировала,

в западной европе проходила промышленная революция, а во многих странах европы от крепостного права отказались полностью(например, в германии).

промышленный переворот дал огромный толчок в развитии цивилизации, особенно - технического обеспечения, науки, образования государства, капиталистических связей; промышленная революция породила появление рабочего класса - пролетариата, который стал наиболее революционным в . промышленная революция создала предпосылки для перехода к социализму путем социалистической революции, основной движущей силой которого станет пролетариат в союзе с крестьянством и беднотой, а также .

тем самым, промышленный переворот, во-первых, породали развитие капитализма, но в то же время создал предпосылки для его уничтожения, то  есть - для революции. то есть промышленная революция породила радикализацию общество, повысила риск революций, стачек.

также промышленный переворот  усилил и социальное неравенство в обществе, и дал возможность капиталистам и крупным собственником, обладавшим правами частной собственности на средства производства обогащаться за счет наемного труда и присвоения прибавочной стоимости.

тем самым, промишленный переворот - одно из величайших достижений человечества, изменевший человеческое общество, социум раз и навсегда.

Селяни виготовляли сукно і полотно, гончарний посуд, металеві, дерев'яні предмети для господарського та побутового вжитку тощо.
З розвитком внутрішнього й зовнішнього ринків зростала потреба феодалів в грошах, і частина натуральної данини замінювалася на грошову. З середини XV ст. всі витрати і штрафи вже стягалися грішми.
Наприкінці XIV - у першій половині XVI ст. поглиблювався суспільний поділ праці, розвивалися міські ремесла. Центрами ремісництва були Київ, Львів, Луцьк, Кам'янець та інші міста. Наприклад, у Києві у XV ст. працювали кравці, кушніри, шевці, стригалі вовни, ювеліри-золотарі, зброярі, сідлярі, ковалі, теслярі, винники, пекарі, рибалки та ін.

У XV ст. - першій половині XVI ст. на Україні тривав дальший розвиток торгівлі, зумовлений піднесенням продуктивних сил, поглибленням суспільного поділу праці, зростанням товарного виробництва, спрямованого як на внутрішній, так і на зовнішній ринок. Внутрішня торгівля відбувалася в суворих межах середньовічної регламентації: згідно із законом складського права приїжджі купці зупинялися в містах, які цим правом користувалися, і продавали свої товари на умовах, визначених місцевим купецтвом; при цьому приїжджі купці мусили користуватися лише певними шляхами й сплачувати на них мита та інші торговельні збори.

тип господарства, за якого продукти праці виробляються для задоволення власних потреб, а не для продажу.Головними рисами натуральної економіки є нерозвиненість суспільного розподілу праці, ізольованість від зовнішнього світу; самозабезпеченість засобами виробництва і робочою силою, можливість задоволення всіх або майже всіх потреб за рахунок власних ресурсів.

Натуральне господарство, в якому продукти праці виробляються не для обміну на ринку, а для задоволення внутрішньогосподарських потреб, головним чином особистих потреб самих виробників. Історично передувало товарному виробництву, і було переважаючим за первіснообщинного, рабовласницького і феодального в  У домодерних суспільствах натуральна економіка панувала, незважаючи на розвиток обміну і товарно-грошових стосунків.