Скаких сословий взыскивалась подушная подать? петр 1 xviii век.

с крестьянского сословия взыскивалась подушная подать

Культу́ра Росси́и — культура народов и народностей России и государств, предшествовавших современной Российской Федерации; совокупность формальных и неформальных институтов, явлений и факторов, влияющих на сохранение, производство, трансляцию и рас духовных ценностей (этических, эстетических, интеллектуальных, гражданских и т. д.) в России

Древняя Русь. Для культуры Древней Руси характерны следующие черты:

Замедленность темпов развития. Важную роль играл опыт предыдущих поколений, традиции.

Локальность, замкнутость, разобщённость русских земель, вызванная отсутствием экономических интересов в условиях натурального хозяйства.

Сильное влияние религии.

Культура России XIII—XVII веков. Ключевые особенности культурного развития в тот период:

Необходимость самоидентификации русского народа и, как следствие, размытие различий между отдельными княжествами и формирование общерусской культуры.

Возвышение православной церкви как хранительницы культурно-политических традиций русского государства. Прекращение двоеверия.

Самоизоляция Руси не только от мусульманских, но и от католических стран.Язык

Основные статьи: Русский язык и Кириллица

Самым рас языком в России является русский язык. Он также является государственным языком Российской Федерации в соответствии со статьёй 68 Конституции Российской Федерации. Однако, число носителей ещё восьми языков в РФ превышает один миллион человек.

Республики в составе Российской Федерации вправе устанавливать свои государственные языки и, как правило, пользуются этим правом: так, например, в Карачаево-Черкесской Республике, помимо русского, статус государственного имеют абазинский, карачаевский, ногайский и черкесский языки.

Несмотря на предпринимаемые во многих регионах усилия по сохранению и развитию местных языков, в России сохраняется наметившаяся ещё в советское время тенденция к языковому сдвигу, когда фактически родным языком нерусских граждан становится русский язык, в то время как поверхностное знание материнского языка (языка своего этноса) становится не более чем маркером этничности.

Кириллица — система письменности и алфавит для какого-либо языка, основанные на старославянской кириллице (говорят о русской, сербской и т. п. кириллицах; называть же «кириллическим алфавитом» формальное объединение нескольких или всех национальных кириллиц некорректно). Старославянская кириллица (алфавит и система письменности), в свою очередь, основана на греческом алфавите.

На основе кириллицы построены алфавиты 11 из 28 славянских языков, а также 101 неславянских языков, которые ранее не имели письменности либо имели другие системы письменности и были переведены на кириллицу в конце 1930-х годов (см.: список языков с алфавитами на основе кириллицы).

Русский язык — один из восточнославянских языков. Он один из крупнейших языков мира, в том числе самый рас из славянских языков. Русский язык произошёл из древнерусского, вместе с украинским и белорусским языками

1939-1945 рр.

1 вересня 1939 року німецькі армії перетнули кордон з Польщею. Це стало початком Другої світової війни. Франція та Британія оголосили війну через два дні. Проте німецький очільник Адольф Гітлер міг не боятися початку військових дій на два фронти. За тиждень до початку наступу на Польщу, 23 серпня 1939 року, він підписав таємний договір з радянським вождем, що увійшов в історію як пакт Молотова-Рібентроппа.

Таємний протокол договору урегульовував інтереси обох сторін щодо поділу Східної Європи. Лінією розмежування між Німеччиною та СРСР ставали північний кордон Литви, річки Нарев, Вісла та Сян. Додатково Радянський Союз висловлював інтерес щодо Бесарабії, що перебувала у складі Румунії. Думка тоді ще не окупованих країн, земель та народів сторони не дуже цікавила.

Радянські війська обережно виконували умови пакту, і лише 17 вересня, без оголошення війни, вступили на територію Західної України. Офіційно, щоб захистити кинуті напризволяще українські та білоруські народи. На ділі, 28 вересня СРСР та Німеччина підписали договір «Про дружбу і кордон». Уже без таємних протоколів, він засвідчив входження до складу СРСР майже 200 тисяч квадратних кілометрів територій загиблої Польської республіки, серед них Волинь та Галичина. Народні збори західноукраїнських земель, під пильним оком радянського командування, звичайно ж, з радістю підтримали входження до складу УРСР

Але таємний протокол не виконали повністю. У червні 1940 року Червона армія не дуже ввічливо попросила румунів покинути Північну Буковину та Бесарабію. З чим ті вимушені були погодитися. До складу УРСР приєдналися ще два регіони.

Новоприєднані західноукраїнські землі сповна пізнали радощі радянізації. Місцеві буржуазні порядки потрібно було привести до радянського зразка. Утворили радянську адміністрацію та 8 нових областей: Львівську, Дрогобицьку, Тернопільську, Станіславську (нині Івано-Франківська), Волинську, Рівненську, Чернівецьку та Ізмаїльську. Великі земельні володіння, землі осадників та заможних селян націоналізували та роздали бідноті. Усі без винятків підприємства та банки націоналізували, а торгівлю заборонили. Розпочалися колективізація, індустріалізація та кампанія масової українізації. Лояльні до влади місцеві українці та євреї отримали можливість займати посади в державних установах, чого вони не могли у Польщі