Назовите две стоявшие перед правительством бориса годунова

Вконце xvi – начале xvii вв. борис годунов понял и пытался решить главные для россии: восстановить хозяйство и внутренний порядок; попытаться поднять внешний авторитет и военную мощь московского царства.

Причини.посилення територіальної міграції населення на регіональному рівні пояснюється такими причинами: структурною перебудовою економіки і пов'язаними з нею зростанням безробіття, процесами роздержавлення власності й  приватизації, які збільшенням мобільності капіталу, його інтенсивним міжгалузевим і ічним переливом; нерівномірністю в розміщенні  продуктивних сил, суттєвими відмінностями в соціально-економічних умовах життя в селі й у місті, у різних регіонах країни; різким погіршенням екологічної ситуації в окремих регіонах; інтенсифікацією загальнонаціональних міграційних процесів; загалом, основними причинами внутрішніх трудових міграцій в україні є такі три фактори: обмежені можливості працевлаштування, особливо в сільській місцевості,низька заробітна плата вдома,більша престижність роботи на підприємствах та установах великих міст. наслідки.позитивні: редагувати надходження до україни додаткової іноземної валюти у формі грошових переказів трудових емігрантів та інвестування коштів в економіку через створення спільних підприємств з іноземними засновниками; сприяння інтеграції україни до світового ринку праці; надання працеспроможному населенню можливості реалізувати свої здібності за кордоном, підвищити рівень кваліфікації, поліпшити матеріальне становище; спонукання продуктивнішої діяльності українських працівників через створення конкуренції з закордонними фахівцями.послаблення потоку безробіття на національний ринок праці, зниження соціальної напруженості в суспільстві. негативніредагувати дає прихований вклад у зменшення населення україни; збільшення тиску на національний ринок праці внаслідок створення іноземними громадянами конкуренції місцевій робочій силі; втрата україною найконкурентоспроможнішої частини власної робочої сили (особливо науковців і фахівців), що призводить до уповільнення темпів науково-технічного прогресу; втрата кваліфікації, оскільки особи з високим рівнем професійної підготовки здебільшого виконують за кордоном малокваліфіковану роботу; вкладання державою коштів у підготовку фахівців для потреб власної економіки (затрати на навчання на всіх освітніх рівнях), які, в результаті, створюють додану вартість за межами країни; трудова міграція, як масове явище, не сприяє наповненню пенсійного і соціального фондів через відсутність відрахувань від заробітної плати заробітчан; втрата україною іноземної валюти, що вивозиться іммігрантами як власні заощадження; лише 3,6  % заробітчан організовують власну справу; відтік грошей, зароблених українськими мігрантами, з українських банків в західні внаслідок неспокою; дискримінація та експлуатація наших громадян з боку місцевих роботодавців; виникнення політичних та економічних претензій до україни з боку країн-реципієнтів у зв'язку зі збільшенням нелегальної трудової міграції українців; зростання злочинності та соціальної напруженості у суспільстві через міжнаціональні конфлікти.погіршення сімейних стосунків через довготривалу відсутність членів родин: виникає нестача батьківської уваги, деформуються родинні цінності, виховується легковажне ставлення до життя. хоча на сьогоднішній день не ведеться жодної статистики щодо кількості дітей, чиї батьки виїхали на заробітки за кордон; проблема реадаптації робітників, які повертаються після роботи за кордоном і відвикли від місцевих умов праці та життя.

ответ:Входження до складу австрійської імперії спричинило для західних українців, як і для наддніпрянських українців чимало змін. Вони також опинилися у складі імперської структури управління прикметники рисами якої були перевага інтересів центру, засилля чиновництва, прагнення до регламентації життя підданих розпорядженнями зі столиці.

Однак у ставленні Австрійської та Російської імперій до українських земель були також значні відмінності. Австрійський уряд ніколи не намагався стверджувати, що українські землі є корінними імперськими землями і лише доводив своє право володіти ними визначити, що їх населяють інші народи. Імперія Габсбургів була об'єднанням різних народів, з яких жоден не мав абсолютної більшості. Унаслідок цього австрійська влада не намагалася нав'язувати своїм підданим єдину загальноімперську культуру. Однак, у національному житті західних українців, що потерпали раніше від мадьяризації на Закарпатті, румунізації у Північній Буковині та полонізації в Східній Галичині, під владою Габсбургів відчутним стало також онімечування. В усіх державних установах стала вживатися німецька мова, що значно посилило загрозу денаціоналізації українців.

Західноукраїнські землі дісталися австрійській владі у досить занедбаному стані. Габсбурги не збиралися їх утримувати за рахунок центру, а розраховували на них як на джерело поповнення армії та надходжень до державної скарбниці. У 70-80-х pp. XVIII ст. на західноукраїнських землях відбулося чимало змін, пов'язаних із здійсненням в усій імперії реформ імператриці Марії Терезіх та її сина Йосифа II.

В аграрній сфері було здійснено перепис земель, якими володіли пани і, відповідно до нього, визначено повинності селян і податки із землевласників, було також обмежено застосування до селян тілесних покарань, заборонено панщину у неділі та свята, примусові роботи без згоди селян тощо.

Объяснение: