Узагальнивши свідчення джерел сформулюйте кілька тверджень про мотиви створення і друку трійчанами , , русалки дністорової.

РУСАЛКА ДНІСТРОВАЯ» — укр. фольклорно-літ. альманах, виданий «Руською трійцею» 1837 в Буді (нині у складі м. Будапешт, Угорщина). Пам’ятка доби укр. романтизму. Девізом книги стали слова Я.Коллара: «Не тоді, коли очі сумні, а коли руки діяльні, розцвітає надія». Містить укр. нар. пісні з передмовою І.Вагилевича (зокрема, про Н.Морозенка, Коновченка, О.Довбуша, про взяття козаками Варни (нині місто в Болгарії), веснянки, колядки), твори М.Шашкевича, І.Вагилевича, Я.Головацького; переклади сербських нар. пісень та уривків із «Краледворського рукопису» В.Ганки; анотований покажчик давніх рукописів бібліотеки василіанського Свято-Онуфріївського монастиря у Львові; укр. грамоту 1424 та рецензію М.Шашкевича на фольклорний збірник Й.Лозинського «Руське весілля».
У передмові («Передслів’ї») М.Шашкевич розцінив альманах як явище загальноукр. національно-культ. відродження, вітав почин Наддніпрянської України щодо розвитку нової літератури, закликав галицьких громадсько-культ. діячів її підтримати, збагачувати та розвивати. Книжка, будучи синтезованим виявом новаторських починань «Руської трійці» в різних ділянках національно-культ. життя укр. Галичини (за висловом цензорів, це — «руська співачка з-над Дністра»), стала маніфестом нац. відродження, започаткувала нову літературу на західноукр. землях. За словами І.Франка, збірка «була свого часу явищем наскрізь революційним».
Новаторський зміст книжки, возвеличування визвол. боротьби народу, поетизація нар. героїв, подвигів козацтва, ствердження етнічної і духовної спільності галичан з усім укр. народом, дух міжслов’ян. взаємності, не традиційна книжна, а жива розмовна нар. мова, не традиційний кириличний, а т. зв. гражданський шрифт спричинили її цензурну заборону і конфіскацію осн. частини (600 прим.) накладу, виданої тільки 1849. Не були конфісковані бл. 200 примірників, частина із яких поширювалася за межами Галичини. Вихід «Р.Д.» прихильно і схвально зустріли видатні національно-культ. діячі Наддніпрянської України (О.Бодянський, М.Костомаров, П.Лукашевич, М.Максимович, І.Срезневський, Т.Шевченко), представники польс., чеської, словац., сербської, хорватської громадськості.

Цивилизация — это совокупность бытия и деятельности группы людей, выражающихся в:
1) материальной жизни,
2) интеллектуальной жизни,
3) моральной жизни,
4) политической и социальной организации рассматриваемой группы.

Цивилизации бывают

- глобальная цивилизация — часть (или все) человечество, достигшая уровня цивилизационного развития и проходящая определенные ступени, фазы жизненного цикла;

- локальные цивилизации как важнейшие составные части глобального сообщества, различающиеся по системецивилизационных ценностей, условиям обитания и деятельности, историческому опыту. Они также проходят через определенные этапы исторического пути — смену поколений локальных цивилизаций и фаз жизненного цикла каждой цивилизации и каждого их поколения;

- мировые цивилизации как крупные этапы развития глобальной цивилизации и циклы поколений локальных цивилизаций, эпохи в развитии человечества как единой мегасистемы.

Политический кризис апреля 1917 года был вызван «нотой» Милюкова о готовности России довести войну(Первую Мировую) до победного конца.Кризис  осложнил ситуацию в обществе,которое было против продолжения войны.
  Кризис июля 1917 года был вызван неожиданной демонстрацией в  поддержку    большевистской партии.Однако правительство бросило войска на его  подавление,  вследствие чего общество совершенно возненавидело правительство.
  Кризис августа был вызван так называемым «Корниловским мятежом»,который предполагал установить военную диктатуру в России.Большевики подавили этот метеж,тем самым обеспечив себе поддержку и доверие  со стороны общества.
   А вот положение временного правительства становилось всё более шатким