Разбейте имена на 2 группы и объясните свой выбор: генрих 8 тюдор, екатерина 1, мария кровавая, мартин лютер, жан кальвин, карл 5, герцог де гиз

1 группа, КАТОЛИКИ:

Мария Тюдор (всё таки звать её кровавой как минимум, странно, её сестра с батей приговорили в десятки раз больше народу, так что я не хочу потворствовать этому туповатому черному пиару)

Карл 5

герцог де Гиз

2 группа, ПРОТЕСТАНТЫ:

Генрих 8 Тюдор,

Мартин Лютер, Жан Кальвин

Какая Екатерина имеется ввиду? Екатерина1 была только в российской истории, а она здесь как бы немножко ни в тему и абсолютно никуда не относится.

Если речь идёт о законной жене Генриха, Екатерине Арагонской, то она королева-консорт, и никакой нумерации не имела. Она католичка.

Политическая психология принадлежит к обыденному уровню политического сознания: она возникает в процессе нашего взаимодействия с институтами, представляющие, например, органы власти. Следовательно, эта психология может иметь в себе внутренние противоречия и быть не систематизированной.Некоторые компоненты у неё обладают характерной устойчивостью (например, менталитет, здравый смысл, нравы), а другие могут часто меняться, такие как чувства, эмоции, настроения. Но несмотря на это, все части политической психологии влияют на поведение людей в обществе.

Упродовж другої половини XIV - першої половини XV ст. вдосконалювалося землеробство. Поширювалося трипілля. Плуг витісняв у лісові смуги соху й рало.Селяни почали користуватися довгою косою; вирощували переважно жито, ячмінь, овес, пшеницю, гречку, горох тощо. Підвищення цін на м'ясо на європейських ринках спонукало шляхту до розведення у маєтках волів і корів; примножувалося поголів'я свиней. Розвивалися також городництво, садів ництво, бджільництво й рибальство.

Збільшувалася переробка деревини: виготовлялася велика кількість дьогтю, смоли, поташу, ванчосу (тонкі дошки). Розвинутими промислами були солеваріння (у Прикарпатті) та видобування руди (у Волині й Поліссі). Множилися ремесла. Так, на початку XVI ст. у містах налічувалося 150-200 ремісничих спеціальностей. Для регулювання виробництва і захисту власних інтересів ремісники об'єднувалися у самоврядні групи - цехи (спілки), діяльність яких визначалася спеціальними статутами. Їх очолювали старшини (цехмістри), що обиралися з-поміж найвпливо-віших майстрів. Підмайстри й учні у вирішенні цехових справ участі не брали. Перші цехи з'явилися наприкінці XIV ст. у Галичині та Закарпатті. Наприкінці XV ст. у Львові налічувалося вже 14 цехів. З цього часу вони виникають у містах Західного Поділля, Волині та Київщини. Займалися ремеслом і позацехові ремісники, котрих називали партачами.