30 что ты знаешь об этих деятелей оливер кромвель карл ii стюарт яков ii вильгельм iii оранский анна стюарт ганноверы георг i

Оливер Кромвель воевал в Английской революции против парламента , Карл 2 Стюарт тоже вел борьбу с парламентом за абсолютную монархию, Вильгельм 3 Оранский был назначен королем , т.к. династи Стюартов была свергнута из-за католицизма, Георг 1 был из Германии назначен королем Англии и Гановеры тоже из Германии

Во всех странах после смерти главы государства (лидера) начинается более ожесточенная борьба за власть, так как стабильность взаимоотношений групп внутри властных структур и внутри страны нарушается.
Это связано с тем, что:
1) в руководстве стран имеются группировки, желающие поставить "своего человека" во главе государства;
2) оппозиционные к правительству группы желают поставить во главе государства своего представителя.
Для СССР была характерна  первая причина - борьба группировок за власть, так это предопределяло расстановку чиновников во властных структурах, возвышение или понижение в должностях, а иногда и физическое устранение проигравших. Например, после смерти Сталина за власть боролись две группировки - во главе с Берия и во главе с Хрущевым. В результате Берия был арестован и расстрелян как враг народа.  

Наприкінці XIX - на початку XX ст. Китай залишався напівфеодальною країною з імператорською формою правління (Маньчжурська династія). Жодна з капіталістичних країн світу не змогла перетворити цю величезну азіатську країну на свою колонію. Проте під виглядом оренди різних морських портів і територій, значних фінансових інвестицій Англія, Німеччина, Франція, Японія, Росія одержували дедалі більше привілеїв. Країна перетворювалася в напівколонію. Разом з тим китайська молода буржуазія була зацікавлена в розширенні внутрішнього ринку, ліквідації іноземної конкуренції та феодальних порядків, демократизації державного і суспільного життя.

У першому десятиріччі XX ст. швидко зростали антимань-чжурські та національно-визвольні настрої. Влітку 1905 р. під керівництвом Сунь Ятсена - відомого китайського революціонера-демократа - відбулося об'єднання різних китайських революційно-демократичних груп і організацій, що ставили своїм завданням ліквідацію монархії та встановлення республіки, в Об'єднаний союз.

В основу програми Об'єднаного союзу були закладені "три народні принципи", які розробив Сунь Ятсен: націоналізм, народовладдя і народний добробут. Принцип націоналізму означав необхідність повалення чужоземної маньчжурської династії та встановлення суто китайського правління. Принцип народовладдя трактувався як ліквідація монархічного ладу і встановлення республіки, а принцип народного добробуту вимагав зрівняти права на землю.

Чисельність прихильників Сунь Ятсена швидко зростала.

В умовах посилення незадоволення політикою пінського уряду значно активізували свою діяльність революційні організації у головному центрі Середнього Китаю - Іхані. Саме тут у 1911 р. повстали солдати саперного батальйону, до яких приєдналися інші війська. Повстання охопило сусідні міста і вся провінція Ху-бей була проголошена республікою. Уряд провінції організував ефективну оборону провінції та закликав усі верстви населення Китаю підтримати революцію. Він просив іноземні держави дотримуватися нейтралітету, обіцяючи за це повагу до всіх договорів, які вони уклали з династією Цін. На кінець 1911 р. лише З провінції з 18 визнавали владу пінського уряду.

У грудні 1911 р. в Нанкіні делегати від провінцій обрали президентом Китайської республіки Сунь Ятсена, який щойно повернувся з еміграції. Він сформував революційний уряд. Уперше в історії Китаю були проголошені демократичні свободи і права народуі розроблені заходи з поліпшення добробуту народу, розвитку освіти тощо.