Эссе индустриальное общество определяющий фактор в изменении уровня жизни

индустриальное общество — это общество, в котором завершён процесс создания крупной, технически развитой промышленности (как основы и ведущего сектора ) и соответствующих ей социальных и политических структур. вырастает из традиционного общества.сам термин принадлежит сен-симону, использовался контом о. для противопоставления нового, формирующегося и общественного уклада прежнему, доиндустриальному (патриархальному). современные теории индустриального общества представляют собой разновидность технологического детерминизма.

отличительные особенности индустриального общества: утверждение индустриального технологического уклада как доминирующего во всех общественных сферах (от до культурной)

изменение пропорций занятости по отраслям: значительное сокращение доли занятых в сельском хозяйстве (до 3-5%) и рост доли занятых в промышленности (до 50-60%) и сфере услуг (до 40-45%)

интенсивная урбанизация

возникновение нации-государства, организованной на основе общего языка и культуры

образовательная (культурная) революция. переход ко всеобщей грамотности и формирование национальных систем образования

политическая революция, ведущая к установлению политических прав и свобод (пр.всего избирательного права)

рост уровня потребления («революция потребления», формирование «государства всеобщего благосостояния»)

изменение структуры рабочего и свободного времени (формирование «общества потребления»)

изменение демографического типа развития (низкий уровень рождаемости, смертности, рост продолжительности жизни, постарение населения, т.е. рост доли старших возрастных групп).

индустриализация является основой более широкого социального процесса — модернизации. модель «индустриального общества» часто использовалась в качестве универсальной для описания современного общества, охватывающего капитализм и социализм как два своих варианта. в теориях конвергенции (сближения, схождения) подчёркивались признаки сближения капиталистических и социалистических обществ, которые в конечном счёте становятся и не классически капиталистическими, и не традиционно социалистическими.

Великі території в Європі перетворилися на руїни, мільйони людей загинули або отримали поранення. Ті, що вижили все життя були змушені носити в собі важку емоційну травму.

В наслідок війни скоротився експорт британських товарів, Велика Британія втратила традиційні ринки збуту товарів, а нових не отримала. Сильно похитнулося й фінансове становище Великої Британії. Національний борг зріс з 650 мільйонів фунтів стерлінгів в 1914 р. до 7 832 мільйонів в 1920.

Загальні військові втрати перевищили 2 000 000 чоловік, а за деякими даним 3 млн.чол.

Перша світова війна, за перемогу в якій заплатили своїми життями 900 тис. британців, серйозно відбилася на подальшій долі країни. У наслідок війни традиційні британські галузі економіки, а саме: вугледобувна, металургійна, суднобудівна, скоротили своє виробництво. Проте, автомобілебудування-, літакобудування та машинобудування, а також хімічна промисловість — галузі, що працювали на війну, навпаки перебували на підйомі. До того ж в наслідок війни скоротився експорт британських товарів, Велика Британія втратила традиційні ринки збуту товарів, а нових не отримала.

Сильно похитнулося й фінансове становище Великої Британії. Національний борг зріс з 650 мільйонів фунтів стерлінгів в 1914 р. до 7 832 мільйонів в 1920. Правда, низка країн заборгувала Великій Британії досить великі суми, але у самій Британії з'явився значний борг Сполученим Штатам. Центр фінансової могутності перемістився до Америки. На користь США, а також Японії змінилося співвідношення сил у промисловому виробництві і торгівлі тодішнього світу.

Відповідь:

Вели́ка Брита́нія (під час війни повна назва: Сполучене Королівство Великої Британії та Ірландії, що включала в себе Англію, Шотландію, Уельс та Ірландію) — метрополія Британської імперії, найпотужніша держава початку XX століття, вступила в Першу світову війну о 23 годині 4 серпня 1914 року[6], як один з найміцніших та ключових гравців Антанти, в боротьбі проти Центральних держав (Німецької, Австро-Угорської й Османської імперій та Болгарського царства).

4 серпня 1914 року, використовуючи головним приводом для вступу у війну звернення Бельгії з проханням про до , Велика Британія оголосило війну Німецькій імперії. Днем раніше британський уряд зажадав від Німеччини не порушувати нейтралітету Бельгії. Термін ультиматуму закінчувався о 23:00 за лондонським часом, а в 23 годині 20 хвилин почалася війна.

Пояснення: