15 . : ) установіть, про що йдеться в уривках з літопису. дайте історичний коментар зазначеним подіям. а "і став княжити володимир у києві один. і поставив він кумири на пагорбі, поза двором теремним: перуна дерев'яного, і хорса, і дажбога, і стрибога, і сімаргла, і мокош. і приносили їм люди жертви, називаючи їх богами, і приводили синів своїх і жертвували їх цим бісам, і оскверняли землю требами своїми". б "бояри ж, відповідавши, сказали: "якби лихий був закон грецький, то не прийняла б хрещення баба твоя ольга, що була мудрішою за всіх людей". а володимир відповідавши, мовив: "то де ми хрещення приймемо? ". і вони сказали: "де тобі вгодно"". в "коли ж охрестили володимира в корсуні, то передали йому віру християнську, кажучи так: "хай не спокусять тебе деякі з єретиків. а ти віруй, так говорячи: "вірую во єдиного бога, отця вседержителя, творця неба і землі"""

Друга половина ХVІІ-XVIII ст. позначені значними змінами в освітянській сфері: було створено розгалужену мережу початкових навчальних закладів, сформовано систему спеціальної професійної освіти, закладався фундамент вищого рівня вітчизняної освіти. Особливого розвитку освітній системі надав вагомий вплив російської та європейської культур (так, у числі закладів освіти поряд із братськими та приходськими православними школами були й уніатські, єзуїтські та протестантські).

Початкові, середні та вищі навчальні заклали не мали єдиної програми освіти, оскільки створювалися з ініціативи представників різних верств населення.

Генеральные штаты являлись совещательным органом, созываемым по инициативе королевской власти в критические моменты для оказания правительству. основной их функцией было квотирование налогов. каждое сословие — дворянство, духовенство, третье сословие — заседало в генеральных штатах отдельно от других и имело по одному голосу (независимо от числа представителей) . третье сословие было представлено верхушкой горожан. генеральные штаты обращались к королю с просьбами, жалобами, протестами. они имели право вносить предложения, критиковать деятельность королевской администрации. но поскольку существовала определенная связь между просьбами сословий и их голосованием по запрашиваемым королем субсидиям, последний в ряде случаев уступал генеральным штатам и издавал по их просьбе соответствующий ордонанс. генеральные штаты в целом не были простым инструментом королевской знати, хотя объективно они ей усилиться и укрепить свои позиции в государстве. они в ряде случаев противостояли королю, уклоняясь от вынесения угодных ему решений. когда сословия проявляли неуступчивость, короли длительное время их не собирали (например, с 1468 по 1484 г.) . после 1484 года генеральные штаты практически вообще перестали собираться (до 1560 года).