Скиньте самые важные даты по россии за 9 класс

862 Начало княжения Рюрика

988 Крещение Руси

1147 Первое упоминание о Москве

1237–1480 Монголо-татарское иго

1240 Невская битва

1380 Куликовская битва

1480 Стояние на реке Угре. Падение монгольского ига

1547 Венчание Ивана Грозного на царство

1589 Учреждение патриаршества в России

1598-1613 Смутное время

1613 Избрание на царство Михаила Федоровича Романова

1654 Переяславская Рада.

1670–1671 Восcтание Степана Разина

1682–1725 Правление Петра I

1700–1721 Северная война

1703 Основание Санкт-Петербурга

1709 Полтавская битва

1755 Основание Московского университета

1762–1796 Царствование Екатерины II

1773–1775 Крестьянская война под предводительством Е. Пугачева

1812–1813 Отечественная война

1812 Бородинское сражение

1825 Восстание декабристов

1861 Отмена крепостного права

1905–1907 Первая русская революция

1914 Вступление России в первую мировую войну

1917 Февральская революция. Свержение самодержавия

1917 Октябрьская революция

1918–1920 Гражданская война

1922 Образование СССР

1941–1945 Великая отечественная война

1957 Запуск первого искусственного спутника Земли

1961 Полет Ю.А. Гагарина в космос

1986 Авария на Чернобыльской АЭС

1991 Распад СССР

˚Першою політичною організацією Наддніпрянщини на цьому етапі стало Братство тарасівців, засноване 1891 р, українськими студентами Михайлом Міхновським, Іваном Липою, Борисом Грінченком. Організація мала прибічників у різних містах України, що надало її діяльності загальноукраїнського характеру. Тарасівці ставили за мету реалізацію основних ідей Т. Шевченка, досягнення повної незалежності Української держави.

˚Братство тарасівців проіснувало до 1898 р. У 1897 р. в Києві на нелегальному з'їзді представників усіх громад України було створено Загальну українську безпартійну організацію на чолі з Володимиром Антоновичем та Олександром Кониським, яка 1904 р. перетворилася в Українську демократичну партію.  

˚На західноукраїнських землях наприкінці XIX ст. почали формуватися українські політичні партії. Першою такою партією стала Русько-українська радикальна партія, утворена 1890 р.

˚Наприкінці 1904 р. з УДП вийшла група членів на чолі з В.Грінченком, С.Єфремовим, М.Левицьким, які заснували Українську радикальну партію. З назви випливає, що її засновники додержувалися більш радикальних позицій, зокрема в національному питанні, виступали, в межах автономії, за крайову конституцію; в соціальному - за скасування експлуатації людини, від кого б вона не йшла - від людини, громади, краю чи держави.

˚Основним завданням "Спілки" була організація пролетаріату, "який розмовляє українською мовою". За статутом структура її будувалася на засадах "демократичного централізму" та визнання "партійної програми РСДРП".

˚

Объяснение:

˚Першою політичною організацією Наддніпрянщини на цьому етапі стало Братство тарасівців, засноване 1891 р, українськими студентами Михайлом Міхновським, Іваном Липою, Борисом Грінченком. Організація мала прибічників у різних містах України, що надало її діяльності загальноукраїнського характеру. Тарасівці ставили за мету реалізацію основних ідей Т. Шевченка, досягнення повної незалежності Української держави.

˚Братство тарасівців проіснувало до 1898 р. У 1897 р. в Києві на нелегальному з'їзді представників усіх громад України було створено Загальну українську безпартійну організацію на чолі з Володимиром Антоновичем та Олександром Кониським, яка 1904 р. перетворилася в Українську демократичну партію.  

˚На західноукраїнських землях наприкінці XIX ст. почали формуватися українські політичні партії. Першою такою партією стала Русько-українська радикальна партія, утворена 1890 р.

˚Наприкінці 1904 р. з УДП вийшла група членів на чолі з В.Грінченком, С.Єфремовим, М.Левицьким, які заснували Українську радикальну партію. З назви випливає, що її засновники додержувалися більш радикальних позицій, зокрема в національному питанні, виступали, в межах автономії, за крайову конституцію; в соціальному - за скасування експлуатації людини, від кого б вона не йшла - від людини, громади, краю чи держави.

˚Основним завданням "Спілки" була організація пролетаріату, "який розмовляє українською мовою". За статутом структура її будувалася на засадах "демократичного централізму" та визнання "партійної програми РСДРП".

˚

Объяснение: