Какое из франкских королевств выглядит менее устойчивым и почему? быстро

У 1857–1861 в імперії склалася революційна ситуація, що змусило уряд Олександра ІІ до селянських реформ 1861—1866, які юридично скасували кріпацтво в Російській імперії. 19 лютого 1861 імператор Росії Олександр ІІ підписав Маніфест і серію законів про скасування кріпацтва.

1848 р., 9 серпня – скасування кріпацтва на Буковині.

Буковина однією з останніх карпатських земель позбулася кріпацтва. Це стало наслідком революційних процесів, які охопили Галичину. Ще в березні 1848 р. у Закарпатті проголосили закон угорського сейму про ліквідацію кріпацтва і феодальних повинностей селян, однак поміщики почали його саботувати. У цей же час у Львові виникла Головна Руська рада – перша політична організація, що захищала демократичний розвиток Галичини. У квітні 1848 р. у Галичині було оголошено патент імператора про скасування панщини.

Хрест з нагоди скасування кріпацтва на Галичині

Утім, звільнення це було умовним. Суть реформи полягала в тому, що держава викуповувала землі, а селяни, починаючи з 1858 року мали протягом сорока років компенсувати поміщикам 20-кратну вартість всіх річних повинностей, підлягали прямому і непрямому оподаткуванню, а також повинні були утримувати школи, шляхи тощо. Водночас громадські угіддя, ліси, пасовиська залишилися у власності поміщиків, тож селяни мали платити за заготівлю дров, будівельні матеріали, випас худоби.

Після цієї аграрної реформи 42% селянських господарств стали економічно не рентабельними і не мали можливості прогодувати своїх власників. Це було однією із головних причин масової еміграції українців до США, Бразилії, Канади та інших країн.

Нагадаємо, що в Російській імперії кріпацтво було скасоване лише у 1861 році.

Гордостью русской науки и литературы был Михаил Василь­евич Ломоносов. Ученый-энциклопедист, сделавший открытия во многих областях науки — физике, химии, математике, меха­нике, он сыграл большую роль в развитии русской культуры и литературы.

М. В. Ломоносов в соответствии с принципами классицизма упорядочил и систематизировал русский литературный язык. Он создал учение о стилях языка. Все современное ему словарное богатство М. В. Ломоносов разбил на три группы, образующие три стиля — высокий, средний и низкий. «Высокий штиль» со­стоит из слов старославянского происхождения, которые прак­тически не употребляются в разговорной речи. Этим стилем, по мнению М. В. Ломоносова, надо писать трагедии, героические поэмы, оды. «Средний штиль» включает и разговорную лекси­ку, и общеупотребительные старославянские по происхождению слова, понятные каждому носителю русского языка. «Средний штиль» используется в научных сочинениях, стихотворных по­сланиях друзьям. «Низкий штиль» складывается из слов живой разговорной речи и простонародных слов. Им можно писать ко­медии, песни, басни.

М. В. Ломоносов провел реформу русского стихосложения. Поэзия...

начала XVIII в. писалась на основе силлабического сти­хосложения. М. В. Ломоносов развил силлабо-тоническую систе­му, начало которой положил Василий Кириллович Тредиаков­ский (1703-1769). Силлабо-тонический стих был более естестве­нен и органичен для русского языка, и его введение вало подъему национальной поэзии.

В русской поэзии М. В. Ломоносов известен как автор много­численных од. Основными темами его торжественных стихов были природа и ее познание, труд, прославление военных побед Рос­сии. Одам М. В. Ломоносова свойственен гражданско-патриотический пафос. В «Оде на взятие Хотина» поэт воспевает блестя­щую победу русских войск над турками. «Ода на день восшест­вия на престол императрицы Елисаветы Петровны» обращена к властительнице России с призывом продолжать петровские ре­формы, покровительствовать наукам и искусствам. Ломоносов показывает богатство и огромные возможности России, он уве­рен, что «может собственных Платонов И быстрых разумом Невтонов Российская земля рождать»;.

Начатая как воспевание Елизаветы Петровны, «Ода на день восшествия…» превращается в гимн науке.