Причины репрессии против украинской интеллигенции

Прагнення здобути незалежність змусили не одне покоління стати до боротьби за самобутність власної культури, мови, літератури та мистецтва. Провідною силою у вирішенні цього питання виступила українська інтелігенція. Тоталітарний режим Сталіна вважав укр. інтелегенцію потенцію загрозою для його політики. Саме тому з 1929 року інтелегенція зазнає утисків з боку влади. Саме ВАПЛІТЕ в особі Миколи Хвильового розпочало літературну дискусію 1925 – 1928 рр. і перемогло в ній, довівши наявність і необхідність національної, специфічної української літератури, орієнтованої на Європу, а не на Росію  Це були люди, які основними складниками свого світогляду ставили самостійність мислення, віру у власні ідеали, розуміли важливість спирання у своїх творіннях не на маси, а на індивідуальність. Такі погляди і викликали незадоволення тоталітарного режиму

На першому етапі наступу тоталітарної машини на «потенційну опозицію на Україні» (1929-1933) постраждала творча інтелігенція. Сталін вбачав в українській інтелегенції співпрацю з антирадянськими організаціями. Загалом характерною рисою першого етапу є, хоча і сфабриковане, але формально наявне обґрунтування репресій Реальною причиною тиску на інтелігенцію є боротьба з «пережитками» українізації та спроби знищити всіх, хто був якимось чином пов'язаний з раніше репресованими митцями. Кульмінацією подій радянського репресивного режиму стало 3 листопада 1937 року, коли «на честь» 20-ї річниці «Великого Жовтня» у Соловецькому таборі особливого призначення було розстріляно більше сотні представників української інтелігенц гається відвертий геноцид проти інтелігенції. Ці роки характеризуються найбільшим розгортанням репресивної машини, яка була спрямована проти всіх соціальних груп та в населення. Саме в цей час і вже на тривалий період було знищено останні надії на культурно-патріотичне відродження України в Радянському Союзі.

Культура России — культура народов и народностей России и государств, предшествовавших современной Российской Федерации; совокупность формальных и неформальных институтов, явлений и факторов, влияющих на сохранение, производство, трансляцию и рас духовных ценностей в России.

Российская Федерация является многонациональным государством. В Российской Федерации помимо русских, составляющих более 80 % населения, проживает ещё около 180 других народов. Наиболее заметное влияние оказала культура, основанная на русском языке, однако культурное достояние других народов также играет роль в развитии общероссийской культуры.

Объяснение:

Обычно считают, что все, кто ведет подвижный образ жизни — кочевники. Такая точка зрения относит к кочевникам австралийских аборигенов, охотников и собирателей, американских конных охотников на бизонов. Это не совсем верно. К номадам можно отнести лишь скотоводов, основа хозяйства которых — производство, а не присваивание.Кочевое скотоводство — это особый вид производящей экономики, при котором преобладающим занятием является подвижное скотоводство, а большая часть населения вовлечена в периодические перекочевки. На территории Казахстана жители с древних времен занимались кочевым скотоводством. Постоянство маршрутов перекочевок описано древнегреческими учеными. Географ Страбон писал: «Они следуют за своими стадами, выбирая всегда местности с хорошими пастбищами; зимою в болотах около Меотиды, а летом на равнинах»