Написать, , почему образовалась средневековья деревня?

Большая часть населения Европы в эпоху Средневековья проживала в деревнях. Однако в зависимости от того, в каком государстве располагалась деревня, эти поселения очень отличались друг от друга.Среднестатистические средневековые деревни были совсем небольшими – они насчитывали примерно 13-15 дворов. В регионах, в которых были условия для ведения сельского хозяйства, количество дворов в деревнях увеличивалось до 50. В горных районах деревней не было: люди предпочитали селиться маленькими хуторами по 15-20 человек.

1. А) 42, 82, 228
Б) 42, 69, 228
2. 504 = 2 * 2 * 2 * 3 * 3 * 7
3. а) 32 = 2 * 2 * 2 * 2 * 2
36 = 2 * 2 * 3 * 3 
НОД = 2 * 2 = 4
НОК = 2 * 2 * 2 * 2 * 2 * 3 * 3 = 288
б) 270 = 2 * 5 * 3 * 3 * 3
324 = 2 * 2 * 3 * 3 * 3 * 3
540 = 2 * 2 * 5 * 3 * 3 * 3
НОД = 2 * 3 * 3 * 3 = 54
НОК = 2 * 5 * 3 * 3 * 3 * 2 * 3  =  1620
4. 392 = 2 * 2 * 2 * 7 * 7
675 = 5 * 5 * 3 * 3 * 3
Общих множителей нет, числа взаимно простые
5. а) 4040
б) 441
6. 201 - (140,7 : 13,4 + 1,6) * 2,8 = 167,12
1) 140,7 : 13,4 =  10,5
2) 10,5 + 1,6 = 12,1
3) 12,1 * 2,8 = 33,88
4) 201 - 33,88 = 167,12

Га́лицько-Воли́нське князівство, також Королі́вство Русь[1] (лат. Regnum Russiæ[2] / Rusie[3]) — середньовічна монархічна держава у Східній Європі. Існувало у 1199—1349 роках. Керувалася князями і королями із династій Рюриковичів, П'ястів та Гедиміновичів. Утворене волинським князем Романом Мстиславичем внаслідок приєднання Галицького князівства у 1199. Після коронації Данила Романовича у 1253, стало Руським королівством, спадкоємцем київської династії, продовжувачем європейських, руських політичних і культурних традицій.

Одне з найбільших князівств періоду феодальної роздробленості Русі. До його складу входили Галицька, Перемишльська, Звенигородська, Теребовльська, Володимирська, Луцька, Белзька, Холмська та Берестейська землі, Пониззя (пізніше Поділля), а також територія між Східними Карпатами, Дністром і Дунаєм — Шипинська та Берладська землі, на яких згодом виникло Молдавське князівство.

Проводило активну зовнішню політику в Східній і Центральній Європі. Головними ворогами (конкурентами) були Польща, Угорщина, з середини XIII століття — Золота Орда і Литва. Для протидії сусідам неодноразово укладались союзи із католицьким Римом і Тевтонським Орденом.

Занепало внаслідок династичної кризи, надмірно сильні позиції боярської шляхти у політиці. У 1340 році, у зв'язку зі смертю від отруєння останнього повновладного правителя князівства Юрія ІІ Болеслава Тройденовича, розпочався тривалий конфлікт між сусідніми державами за галицько-волинську спадщину. У 1349 році королівство перестало існувати як єдина політично ціла одиниця: Галичина була поглинута сусіднім Польським королівством, а Волинь поступово інкорпорована Гедиміновичами до Великого князівства Литовського після смерті останнього руського короля та волинського князя Любарта. Угорщина не визнала зайняття Галицької землі Польщею у 1387 р. У 1434 році на його території було створено Руське, а в 1462 — Белзьке воєводство.