Розставте події, про які йдеться у фрагментах джерел, у хронологічній послідовності. а: «виговський об’єднався з польським та татарським щонайдобірнішим воїнством і вирушив пушкаря на полтаву. а пушкарів загін, перелякавшися татар, був розбитий виговським (з літопису григорія грабянки б: "брюховецький, маючи при собі чимало запорожців, невтомно турбувався про чорну раду. він навіть до царської величності написав і просив дозволу зібрати її. він був певен, що коли вона збереться, то запорожці піднімуть бунт, заб’ють сомка і васюту, а його силою оберуть на гетьмана. так воно опісля й сталося." (з літопису григорія грабянки). в: "турецькі клейноди, котрі вдруге турецький султан на гетьманство українське, тепер після піддання його з військом прислані московському цареві і публічно та демонстративно на очах народу тріумфально були віддані в столиці: золота булава велика, обсаджена дорогоцінним камінням" г: "а дорошенко після перемоги над ханенком рушив, уже без перешкод, з усім козацьким та ординським військом від ладижина під кам’янець. прибувши туди, туркам добувати кам’янець" (з літопису самійла величка»).

Да, можно, так как с первых дней правления,в внешняя и внутренняя политика Александра ||| была направлена на совершенствование начинаний Александра ||. Он начал укреплять государственную власть и бороться с политическим инакомыслием. Существует манифест от 29 апреля 1881 года «О незыблемости самодержавия». То бишь, он ограничил самодержавную власть. Он не допускал возможность конституционных преобразований. Так же, некоторые министры при его царствовании подавали в отставку, что означало изменение прежнего полит. курса.

Объяснение:

Тут мы видим, что Александр |||и вправду продолжил внутреполитический курс отца, но совершенствуя его

По собору 1654 года решено было принять новый перевод Символа веры, книги церковные решили  переделывать , используя греческие образцы. Изменили некоторые обычаи,отличавшиеся от древнеславянских и греческих. Таким образом унифицировались обряды и чины в соответствии церквям греческой традиции. Собор проводился в Москве, председательствовал царь Алексей Михайлович и Патриарх Никон. По собору 1666-1667 годов состоялся суд над патриархом Никоном, его лишили сана, отослали в заключение в монастырь, писалось в документе, что люди не принимали реформы Никона, не посещали церкви, также началось активная борьба с противниками реформы церкви патриарха Никона, уточнялось применение канонических норм, отменялись положения Стоглавого собора. На соборе были принято покаяние от большей части духовных лиц, отказавшиеся покаяться были преданы анафеме.Был избран новый патриарх.