Внутренняя и внешняя политика первых киевских князей от олега до ярослава мудрого.

Объяснение:

1.В пер­вые два де­ся­ти­ле­тия кня­же­ния стар­ше­го сы­на Ва­си­лия II Ива­на III Ва­силь­е­ви­ча (1462–1505) бы­ли сде­ла­ны ре­шаю­щие ша­ги к фор­ми­ро­ва­нию еди­но­го и не­за­ви­си­мо­го Рус­ско­го гос-ва. В сер. 1460-х гг. под власть ве­ли­ко­го кня­зя мо­с­ков­ско­го пе­ре­шло Яро­слав­ское кня­же­ст­во. Не­вы­пла­та да­ни Боль­шой Ор­де в пер­вые го­ды кня­же­ния Ива­на III ед­ва не при­ве­ла к по­хо­ду на Мо­ск­ву в 1465 ха­на Мах­му­да. По­сле сме­ны Мах­му­да его бра­том Ах­ме­дом (Ах­ма­том) во 2-й пол. 1460-х гг. Иван III во­зоб­но­вил вы­пла­ту да­ни. В 1467–69 мо­с­ков­ские вой­ска ве­ли активные дей­ст­вия про­тив Ка­зан­ско­го хан­ст­ва. Вна­ча­ле они бы­ли не очень ус­пеш­ны­ми, но в 1469, по­сле по­хо­да на Ка­зань, воз­глав­ляе­мо­го бра­том Ива­на III Юри­ем Ва­силь­е­ви­чем, был за­клю­чён вы­год­ный мир.

2.Суде́бник 1497 года — свод законов Русского государства; нормативный правовой акт, созданный в целях систематизации существующих норм права.

3.Судебник 1497 г., известный также как Судебник Ивана III, стал первым законодательным памятников, содержащиеся в котором юридические нормы были общими для всего Российского государства. Его появление именно на рубеже XV–XVI вв

ответ:Обов'язки шляхти, перед королем, були різні. Серед них, забезпечення озброєними воїнами на воєнні виправи. Наприклад: в 1409 році король дарує декілька сел шляхтичу з дідичим правом, а взамін той повинен виділяти на воєнні походи по 1 воїну з пікою і 5 лучників.

Набиралися рекрути з селян, або, в разі коли були бажаючі з міщан, також молодші сини безземельної шляхти могли бути офіцерами, крім того не треба забувати про козацтво, яке заробляло як наймані війська.

У замках завжди були військові формування (охорона, або саме військові формування (якщо шляхтич мав право на власне військо) - тобто навчити володіти зроєю в замках-фортецях шляхти було кому. Наприклад, у Яреми Вишневецького було військо власне, яке нічим не поступалося коронному війську. Шляхта у порубіжжі зі Степом Вільним обов'язково мала війська у маєтках - щоб боронили платників падатків та майно від татарських "візитів" за ясирем.

До того ж часи були такі, що сусіди не гребували наїздами один на одного, наприклад, у Генріка Сенкевича описано що тітка Елени Курцевич сама такі наїзди робила з синками та дворовими - це з популярної літератури.

З наукової є конкретні статті у законодавстві та судової практики про розповсюдженість практики наїздів. Широко відомий випадок наїзду старости Черкаського Чаплицького на хутір Суботів сотника Богдана Хмельницького - і яка халепа для Польської корони з цього вийшла у 1648 році.

Объяснение: