Представьте, что вы житель города. опишите свой быт, используя материалы параграфа. с какими трудностями столкнулся бы современный человек, если бы попал в город? ​

мой быт прост,деревянные приспособления которые пригодны для жизни

как я считаю современный человек не нашел бы здесь заведения где проводидят свободное время: кафе,кино,клубы

нет интернета,телевизора,развличения только кгниги и светские приемы

древнесть мыслей и
правил

отсутствие моды в одежде

подробнее - на -

Битва під Вількомиром відбулася 1435 року між русько-польсько-литовськими військами великого князя Литовського Сигізмунда I Кейстутовича і військами великого князя Руського Свидригайла Ольгердовича та союзників. Закінчилася перемогою військ Сигізмунда та значно послабила позиції Свидригайла у боротьбі за престол у Великому князівстві Литовському, Руському і Жемайтійському 1432—1439 років

Війська Свидригайла і Сигізмунда зійшлися біля Вількомиру на річці Швентої (Святій[5]) 29-30 серпня 1435 року, вирішальна битва відбулася 1 вересня.

Військо Свидригайла нараховувало до 15000 чоловік, серед них було 6000 ратників великого князя, понад 50 дружин удільних князів, 3000 лівонських лицарів, 1500 тисяч чеських таборитів і 500 ординців. Це різнорідне військо мало трьох полководців: самого Свидригайла Ольгердовича, лівонського магістра Франка Керскорфа і князя Сигізмунда Корибутовича. З них талант полководця мав тільки Сигізмунд, учасник Гуситських війн[6].

Сигізмунд Кейстутович мобілізував до 5000 литовського війська, яке доручив очолити своєму синові Михайлу. Польща вислала своєму васалу в поміч 4-12000 війська на чолі з Якубом із Кобилян — досвідченим полководцем, учасником Грюнвальдської битви та Великої війни з Тевтонським орденом, він і прийняв командування над польсько-литовським військом.

29-30 серпня війська Свидригайла Ольгердовича і Сигізмунда Кейстутовича зайняли позиції біля річки Святої за 9 км на південь від фортеці Вількомир. Через два дні Свидригайло, переконавшись у невигідности своєї позиції, вирішив перейти обозом під Вількомир. Коли Свидригайло з військом рушив — ударило польсько-литовське військо, розділивши Свидригайлові війська на дві частини. Битва скоро скінчилася страшним погромом військ Свидригайла.[4][7] Сам Свидригайло Ольгердович встиг утекти до Полоцька. Магістр Керскорф, ландмаршал і більшість лівонських лицарів загинули. Сигізмунд Корибутович був важко поранений і помер у полоні. В битві загинули мстиславський князь Ярослав Семенович, київський князь Михайло Семенович Болобан, вяземський князь Михайло Львович, князь Данило Семенович Гольшанський.[6] 42 князі потрапили в полон, серед них — Федір Корибутович та Іван Володимирович — син Володимира Ольгердовича Київського.

АСТРАХАНСКОЕ ДВИЖЕНИЕ - 1705 ГОД: 

ПРИЧИНЫ: ЦАРЬ ИЗДАЛ УКАЗ ОБ ОБРЕЗАНИИ БОРОД И ПЛАТЬЕВ 

участники: русские, персы, армяне ( стрельцы, купцы ) 
результат: восстание подавлено. 
ВОСТАНИЕ К. А. БУЛАВИНА - 1707 ГОД: 

причины: экспедиция по розыску беглых крестьян 
участники: козаки, украинцы, тамбовцы, булавинцы 
результат: восстание подавлено. 
БАШКИРСОКЕ ВОССТАНИЕ ( 1705 - 1711 ГОДЫ ): 

причины: прибытие в Уфу царсикх чиновников ( для сбора налогов и призыва на военную службу ) 
участники: башкирцы, мусульмане 
результат: восстание подавлено. 
РЕЛИГИОЗНЫЕ ВЫСТУПЛЕНИЯ - 1716 ГОД: 

причины: для старообрядцев установили подати в двойном размере 
участники: старообрядцы 
результат: высступления продолжались ещё долгое время 
значение: самосожжение старообрядцев. 
ВЫСТУПЛЕНИЕ РАБОЧИХ ЛЮДЕЙ - 1720 И 1722 ГОДЫ: 

причины: нечеловеческие условия труда, многомесячный отрыв от своих семей 
участники: работные люди 
результат: выступления продолжались долгое время 
значение: царь издал указ: "Содержать работы порядочно. Устанавливать справедливые нормы".