Взгляды ученых о роли центральной азии в мировой цивилизации ​

По мнению С. Ф. Мажитова, лишь сравнительно недавно научный мир ознакомился с открытием обществоведов Центральной Азии и Евразии, которые заявили и доказали миру, что в основе их современного облика лежат достижения и традиции тюркской цивилизации. Однажды возникнув на степных просторах Центральной Азии и Евразии, тюркский мир стал составной частью политической истории всего человечества.

Позитивное мнение:

1. Монтескье рассматривал их как справедливых и вольных людей свободного общества,

2. В последнее время все чаще звучат высказывания, подчеркивающие высокий уровень культуры и достоинства социального устройства древних и средневековых кочевых объединений.

Негативное мнение:

1.Фергюсон, А. Смит доказывали, что у кочевников имущественное и социальное неравенство проявилось раньше всех.

2.Такие ученые, как Торнвальд, Тойнби, считали, что кочевники не в силах создать цивилизованное общество и госу¬дарство без помощи извне.

По мнению ученых, кочевники самостоятельно достигают первых ступеней классового общества, а дальнейшее их развитие зависит от влияния оседлых народов, т. е. кочевой социум — это общественно-историческое объединение с ограниченными перспективами развития.

Відповідь:

Соціально-політична сфера

Володіння Османської імперії розташовувалися в трьох частинах світу – Азії, Європі та Африці. 3/4 населення імперії сповідувало іслам, і лише на Балканському півострові 4/5 населення становили християни та іудеї. Немусульмани сплачували особливий грошовий податок – джізію.

У XVI ст. володіння імперії були найбільшими. Суттєво зросла кількість населення. Загальна територія Османської імперії перевищувала територію всієї Європи, а Чорне море фактично перетворилося на її «внутрішнє озеро».

Уся вища світська і релігійна влада в Османській імперії належала султану, якого називали «халіфом», «оплотом ісламу», «тінню Бога на землі».

Головним джерелом військової могутності Османської імперії була військово-ленна, або тімарна система. Воїн за свою службу отримував військовий лен – умовне спадкове землеволодіння. Тімаріот отримував його від султана з правом одержання від селян, які його заселяли, певної суми, що була частиною податку, сплачуваного цим населенням до скарбниці. Право успадкування лену обумовлювалося обов’язком спадкоємця служити у війську. Одній людині володіти кількома ленами заборонялося.

Криза Османської імперії XVII–XVIII ст. була пов’язана з розпадом військово-ленної системи.

Економічна сфера

Основу економіки складало сільське господарство. Селяни становили майже 80 % населення країни. Господарем усієї землі був султан. Селяни, отримавши наділ, мали право його обробляти і передавати у спадок дітям. Близько 1/10 частини врожаю (продуктами або грошима) вони віддавали як податок до скарбниці султана або як оброк його кінним воїнам.

Стабільний розвиток сільського господарства Османської імперії значною мірою був обумовлений існуючою військово-ленною, або тімарною, системою землеволодіння.

У XVI ст., крім традиційних сільськогосподарських культур, в Османських володіннях набули поширення американські кукурудза і тютюн, африканська кава.

У містах переважали типові середньовічні ремісничі цехи, які володіли виключним правом на виробництво певних видів товарів. Ремісники працювали переважно за замовленнями держави (виготовляли мушкети, гармати, порох тощо) або знаті (килими, коштовний посуд, шовкові тканини тощо). Для відкриття майстерні або крамниці був потрібен спеціальний дозвіл. Міська влада встановлювала ціни на продукти харчування і ремісничі вироби, які не змінювалися роками.

Влада підтримувала розвиток торгівлі, надавала купцям усілякі пільги. Серед торговців і ремісників було багато немусульман – греків, вірмен, євреїв, слов’ян та ін.

Великі прибутки надходили до скарбниці за рахунок мита, яке сплачували європейські купці за перевезення через турецькі володіння до Європи прянощів та інших товарів зі Сходу.

Пояснення:

Обычный житель Афин и бывший солдат Эбвулид с утра пошёл на Невольничий рынок на торгу,где торговали свежими рабами.Ему надо было приобрести пятерых крепких рабов из разных племён,потому что ,если бы он приобрёл с одного племени-то они могли бы сговориться и напасть на него.На торге было неимоверное количество народу,которые кричали свою цену ,а глашатаи красноречиво описывали новый товар.Эбвулид был опытным покупателем и поэтому не стал брать первых,а подождал,кода приведут сильных и дешёвых в стоимость пяти драхм,а больше  у него и не было денег.В полдень привели пятерых скифов-они были высокого роста,крепкие,исполинского телосложения и Эбвулид сразу же крикнул свою цену.Но одного скифа купить не получилось,торговец сказал ,что по отдельности он не продаёт.И тогда Эбвулид решил купить оптом.Он подумал,что если он их прикрепит кандалами к мельнице-они не убегут. Но зря.Когда Эбвулид вернулся домой с вереницей рабов,в свой не слишком богатый,но и не сильно бедный дом,где в женской половине находились его жена и дочь,а в мужской два сына,он решил устроить праздничный обед в честь его удачной покупке.Эбвулид приказал главному смотрителю отвести новичков в мельницу и показать им всё,а сам принялся созывать гостей.Вскорости было всё готово,гости ,состоящие из мужчин,потому что женщины должны были есть в женской половине дома,как заведомо. После второй части трапезы ,греки начали симпозиум,на котором вели философские дискуссии.Пролили немного вина на пол -для богов.А потом случилось неожиданное!Главный надсморщик прибежал с синеком над глазом и сказал,что новые рабы отказываются работать и норовят сломать кандалы.Эбвулид приказал ему взять кнут и привязать рабов к столбам ,а затем нанести каждому по 50 ударов,а если они вновь захотят сбежать -бросить их в эргостул на неделю без еды. Надсморщик выполнил приказание-но через месяц -скифы сбежали на торговую триему,кроме одного.Последнего раба пришлось убить и бросить на остров Эскулапа,к сотальным трупам рабов. Вот так живёт обычный гражданин Афин :)