Какое значение имело завоевание "вечного города" войском готов под командованием аллариха?

1. 21 марта 1871

2.-

3.Прусский дворянин, Бисмарк проявил себя в парламенте как ярый монархист и противник демократии. Во время революций 1848 г. выступал против требования конституционных реформ, а в 1851 г. как представитель Пруссии во Франкфуртском собрании, в котором доминировала Австрия, потребовал для Пруссии равных прав.

4.Главным организатором Тройственного союза являлась Германия и Австро-Венгрия, заключившие в 1879 году военный союз (см.: Австро-германский договор). 20 мая 1882 года Германия, Австро-Венгрия и Италия подписали секретный договор о союз.

5.

-После Франко-Прусской войны ,к Германии отошли Французские земли Эльзас и Латоронгия , которая знаменита своими объемами угля и металла .

-Множество германских княжества объединились в Германскую империю .

-Также Германия не успела к колониальному пределу мира .

6.

Анта́нта (фр. entente «соглашение») — военно-политический блок России, Великобритании и Франции, создан в качестве противовеса «Тройственному союзу» (A-Entente — Германии, Австро-Венгрии и Италии); сложился в основном в 1904—1907 годах и завершил размежевание великих держав накануне Первой мировой войны. Термин возник в 1904 году первоначально для обозначения англо-французского союза, причём употреблялось выражение l’Entente cordiale («сердечное согласие») в память кратковременного англо-французского союза в 1840-х годах, носившего то же название.

Создание Антанты стало реакцией на создание Тройственного союза и усиление Германии, попыткой не допустить её гегемонии на континенте первоначально со стороны России (Франция изначально занимала антигерманскую позицию), а затем и со стороны Великобритании. Последняя перед лицом угрозы германской гегемонии была вынуждена оставить традиционную политику «блестящей изоляции» и перейти к — впрочем, тоже традиционной — политике блокирования против самой сильной державы континента. Особенно важными стимулами к такому выбору Великобритании являлись германская военно-морская программа и колониальные притязания Германии. В Германии, в свою очередь, такой поворот событий был объявлен «окружением» и послужил поводом для новых военных приготовлений, позиционируемых как сугубо оборонительные.

Противостояние Антанты и Тройственного союза привело к Первой мировой войне, где противником Антанты и её союзников был блок Центральных держав, в котором Германия играла ведущую роль.

7.

Го́мруль — движение за автономию Ирландии на рубеже XIX—XX веках. Предполагало собственный парламент и органы самоуправления при сохранении над островом британского суверенитета, то есть статус, аналогичный статусу доминиона. Программа была выдвинута ирландским либералом Айзеком Баттом в 1869 году.

9.Учредительное собрание 1789 года (фр. Assemblée constituante de 1789) или Национальное учредительное собрание, также Национальная конституционная ассамблея (фр. Assemblée nationale constituante) — первое учредительное собрание представителей французского народа, организованное депутатами французских генеральных штатов 17 июня 1789 года в начале Великой революции.

Китай зробила дуже важливий внесок у розвиток багатьох наук. Особливо математики, медицини, астрономії. Вже у 16 столітті у багатьох інших містах існували обсерваторії (лабораторії для систематичних астрономічних

За цей період китайці удосконалили примітивне ідеографічне письмо і перетворили його в ієрогліфічну каліграфію, а також склали місячний календар. Але особливого розвитку китайська культура досягла з часу перетворення Китаю в кінці III ст. до н. е. у єдину могутню імперію – с початку періоду династії Цинь, а потім династії Хань (остання існувала до 220 р. н. е.).

Протягом цього періоду Китай збагатив світову культуру такими важливими винаходами, як:

компас,

спідометр,

сейсмограф.

У Китаї також вперше з’явилися:

папір,

книгодрукування,

шрифт,

порох,

стремена,

гармати,

мореплавні пристрої (румпель, багатоярусні вітрила).

У VI-V ст. до н. е. у Китаї з’являється ще один ідеологічний напрямок, який згодом також сформувалося у філософсько-релігійну систему – даосизм. У II-III ст. до н. е. до Китаю потрапляє буддизм. На основі синтезу буддизму з конфуціанством в Китаї виникла одна з найглибших та інтелектуальних течій світової релігійної думки – чань-буддизм.

Сучасні уявлення вчених про релігійне та духовне життя Стародавнього Китаю засновані на писемних джерелах. Вже з XV ст. до н. е. у Китаї існувала система ієрогліфічного письма, яка складалася з більш 2 тис. ієрогліфів. У країні активно створювалися книгосховища. Почала розвиватися філологія, завдяки чому була систематизована літературна спадщина і складений її канон – "П’ятикнижжя".

Китайська наука досягла значних результатів. У галузі математики знали десятичні дроби, нулі, так званий трикутник Паскаля. Відомі методи стародавньої медицини Китаю, Тибету та Монголії: масажі, голковколювання, припікання, вживання "кореня безсмертя" жень-шеня.

На 4 тисячі кілометрів простяглася Велика китайська стіна (основну її частину збудовано у період династії Цинь).

Своєрідним є й китайське мистецтво. Китайці не сприйняли індійське зображення Будди і створили свій образ. Найбільш відомі 13-ті поверхова залізна пагода в Таньяні та "Храм неба" в Пекіні.

Класична китайська література складалася під впливом релігійних та етико-філософських поглядів.