Сравните восстания жанкожи нурмухамедова и есета котибарова

Причины февральской революции:
-Не правительства управлять страной старыми методами.
-Рост произвола чиновников и коррупции.
-Частая смена министров.
-Ухудшение положения народа.
-Незавершённость политических и экономических реформ.
Поражение в первой мировой войне.

Цель:
Свергнуть монархию и установить демократию.

Движущие силы:
"Красные и белые".

Лозунги:
"Вся власть Советам!", "Долой министров-капиталистов!", "Долой войну!".

Ход: 
Революция началась волнениями в Петрограде. 23 февраля работницы и домохозяйки вышли на улицы с протестами. Их поддержали рабочие. 24 февраля 1917г. в столице было 200 тысяч протестующих, а 26 числа на их сторону встали и 70 тысяч военных. Началось стихийное вооружённое восстание. 27 февраля были арестованны царские министры. В ночь со 2 на 3 марта Николай II отрёкся от престола. Самодержавие пало.

Итог:
- Самодержавие свергнуто.
- В России образовалось двоевластие.

Лук'ян з групою озброєних однодумців їздив по селах, закликаючи до боротьби проти панів. За спогадами сучасників, ці поїздки мали урочистий характер. Кобилиця повсюди з'являвся з медаллю і шарфом через плече. При цьому люди, на заклик «короля гуцулів», піднімались не проти цісаря й австрійського уряду, а проти свавілля місцевих землевласників та контрольованої ними місцевої адміністрації. Обурені сільські громади, всупереч прагненням румунської верхівки, також домагалися залишення Буковини в складі Галичини.

У своїх промовах Кобилиця таврував саме чиновників та великих землевласників, які перекручують закони на свою користь, таять від простих людей царські накази, видані на захист селянських прав, а цісареві надсилають фальшиві донесення про поведінку сільських громад.

Одне з наймасовіших зібрань відбулося у Вижниці на горі «Глєдова».  

Лук'ян так переконував присутніх у своїй правоті, що навіть пушкарі, яким платила за службу держава, перейшли на сторону Кобилиці, ставши його особистою охороною. Влада в Буковинських Карпатах практично перейшла до (як в народі говорили) «Карпатського короля» Лук'яна Кобилиці. При цьому він зміщував війтів, котрі не виконували його наказів, і організовував вибори нових.

Объяснение: