Скажите сор#1 по казахстана 2 четверть 6 класс

Владимир мономах  (1053-1125 pp.) - политический и государственный деятель украины-руси (киевская русь), с 1113 г. - великий  князь  киевский. владимир мономах, сын великого князя киевского всеволода ярославича, унаследовал свою фамилию от матери, византийской царевне из семьи мономаха. в условиях феодальной раздробленности мономах пытался укрепить центральную княжескую  власть  и единство руси. он на некоторое время остановил процесс раздробления киевского государства. владимир провел правовые-финансовые реформы, которые вошли в « правды»   и известны как «устав владимира мономаха». устав содержал 69 статей, в которых изложены нормы гражданского, уголовного и судебного права. громкую славу и известность он   широким просветительским мероприятиям. сам владимир мономах получил хорошее образование, был талантливым писателем. его блестящее написано «поучение», содержащий  -бытовые,  культурные  сюжеты, моральные наставления, было адресовано молодому поколению и, прежде всего, собственным детям. владимир укрепил международные позиции киевской руси, с ним искали дружбы через  династические  браки правители византии, швеции, других стран.

Объяснение:

Завантажити PDF

гати

Редагувати

Революція 1905—1907 в Україні — перша загальнонародна демократична революція, котру традиційно називають першою російською революцією; найбільш активними її учасниками на території українських земель стали проросійськи налаштовані політичні сили. Політичними факторами стали:

архаїчність державного управління у формі самодержавства;

недоліки державної «бюрократичної машини»;

поглиблення «кризи еліт»;

відсутність політичних свобод для підданих імперії.

Економічними чинниками революції були:

наявність залишків кріпосництва на селі;

необхідність зміни форм селянського землекористування;

економічна криза 1900–03 та ін.

Причинами соціально-психологічного характеру стали:

посилення протистояння між працею і капіталом;

селянськими товарними і технологічно застарілими поміщицькими господарствами;

протиріччя між центром та окраїнами, державним централізмом та місцевим патріотизмом;

зростання національної самосвідомості окраїн і національних рухів, революційний романтизм, психологічне піднесення.

Важливим зовнішньополітичним чинником стала поразка імперії Романових в російсько-японській війні 1904—1905.