Какую пользу россии принесла анна иоановна? ​

Правление Анны Иоанновны началось с ликвидации Тайного верховного совета и замены его Кабинетом министров. Стремясь оградить себя от заговоров, Анна учредила Канцелярию тайных розыскных дел, которая быстро обрела немалую силу. Благодаря сохранению во внешней политике курса, взятого еще Петром Великим, Россия в период царствовании Анны смогла укрепить свои позиции на мировой арене. Велись успешные военные кампании. Но были и крупные промахи, такие как заключение Белградского мира.

За время правления Анны Иоанновны значительно улучшилось почтовое сообщение между городами, в провинциях была создана полиция. Улучшилась и ситуация с высшим образованием. Немало мер было предпринято для развития и усиления российских флота и армии.

Управлением Анна занималась мало, доверив решение важных вопросов своим советникам, многие их которых были немцами. Наиболее влиятельной фигурой той эпохи являлся Бирон, вмешивавшийся во многие дела управления страной ради собственной наживы. Двор императрицы Анны отличался небывалой роскошью. Расходы на его содержание и развлечения Анны были огромны.

Объяснение:

Ремесла. Слов'яни від найдавніших часів знали примітивні ремесла, що служили щоденним потребам: як оброблювати дерево, шкіру, ріг, робити полотно, виробляти посуд та ін. З розвитком культури ремесла щораз удосконалювалися по­части завдяки місцевим винаходам, а головним чином під впливом культурніших сусідів. Спочатку найбільше користали ми зі Сходу, від персів і арабів, від Х в. став переважати вплив Візантії, а від XII в. все більше помітні стали впливи Заходу, головно Німеччини.

Ремесла і промисли на території України пройшли тривалий шлях розвитку. В другій половині І тис. н. е. переважала реміснича промисловість. Найпоширенішими її видами були прядіння, ткацтво, обробка шкіри, дерева і каменю. Ремісничого характеру набуло залізоробне, гончарне, ювелірне виробництво.

Залізоробне виробництво поділилося на металургійне та ковальське. Виплавка заліза була майже повсюдним заняттям, переважно в лісостеповій зоні, де болотна руда часто виходила на поверхню. Наявність великих лісових масивів забезпечувала виробництво деревного вугілля. Залізо виплавляли у сиродутних горнах. Отримували крицю — в'язку. масу, яку для надання твердості проковували, варили кілька разів. Існувало вже до 20 видів ковальських виробів: знаряддя праці, воєнне спорядження, побутові речі тощо.

Провідними галузями були металургія та обробка заліза.

У багнистих околицях, головно на Поліссі, була у нас залізна руда, яку з дуже давніх часів почали обробляти на всяке знаряддя. Відбулася спеціалізація ковальської справи. За даними археологічних досліджень, налічувалося до 150 видів виробів із заліза і сталі. Ковач, кузник, кузнець — це три давні назви коваля.

З ковальського знаряддя згадується наковальня (кувадло), молот, кліщі і ковальський міх. «Не вогонь розжарює залізо, але подув міха», — каже Данило Заточник. Залізні вироби були дуже різнорідні: сокири, топори, долота, свердла, пили, мотики, рискалі, ножі, цвяхи, шила, голки, вудки, замки, коси, серпи, рала, всякого роду зброя. Кували не тільки залізо, але й інші метали. Найбільше знайдено предметів для ведення сільського господарства — сокир, серпів, кіс, наральників, лопат, ножів, цвяхів, підків, кресал, пряжок, замків, ключів, гаків, обручів. Важливе місце займало виготовлення зброї, кольчуг.

При виробленні залізних і сталевих речей застосовували зварювання, карбування, різання, обпилювання, полірування, паяння. Проводилися наварювання сталевих лез і термічна обробка заліза. Існувало до 16 спеціальностей ремісників з обробки заліза і сталі. » Згодом поширилася по Україні також умілість відливати метал. Потім розвивається й дзвонарство. У перші християнські часи не вживали в нас дзвонів, а тільки била, або клепала, — дерев'яні або металеві плити, по яких били молотком. Дзвони перший раз в Україні згадуються в Путивлі 1146 р.: князь Ізяслав забрав «колоколи» з церкви Вознесіння.

Але у Новгороді Великім дзвони були вже 1066 р., певно, й до нас вони прийшли скорше. Що у нас виливали дзвони — про це оповідає виразно Галицьковолинський літопис 1259 р. Давньоруські ремісники досягли високої майстерності в ливарній справі, центрами якої були Київ, Львів, Володимир, Галич і Холм. За словами літописця, в Холмі для церкви Святої Богородиці майстри вилили поміст з міді й чистого олова, що "блищав, як дзеркало". Для цього храму частину дзвонів привезли з Києва, а решту вилили на місці. За наказом волинського князя Володимира Васильковича було вилито мідні двері для церкви в Любомлі.

Важные изобретения и открытия народов Древнего Востока можно перечислять очень долго, их много, вот некоторые из них:

Лунный календарь, натуральный краситель - пурпур, шелк, шахматы, цифры, алфавит, порох, компас, фарфор, бумага, стекло, ювелирные изделия с драгоценными камнями, золотые и серебряные украшения.

В наше время мы пользуемся практически всеми предметами из перечисленного, только они представлены нам в более современном, усовершенствованном виде. Надо признать, что изобретения и открытия народов Древнего Востока, действительно, были важными!