Объясните понятияфевральская революция ​

ответ:

февральская революция 1917 года в россии  (в советской   —  февральская буржуазно-демократическая революция[2][3]  или  февральский переворот[4], на западе также часто используется название  мартовская революция(.  march revolution, в соответствии с календарём нового стиля)  — массовые антиправительственные выступления  петроградских  рабочих и солдат петроградского гарнизона, к свержению российской  монархии  и созданию  временного правительства, сосредоточившего в своих руках всю законодательную и исполнительную власть в россии. революционные события охватили период конца февраля  — начала марта 1917 года (по  юлианскому календарю, действовавшему в то время в россии).

У рефераті подано відомості про особливості економічного розвитку України у контексті реформ другої половини ХІХ ст.

В сучасній українській історичній науці значно підвищився інтерес до проблем пореформеного розвитку країни у другій половині XIX - на початку XX ст. Це викликано не тільки необхідністю перегляду поглядів радянської історіографії, але й потребою засвоєння значного історичного досвіду, відродження певних традицій, які повинні відіграти позитивну роль у розвитку ринкових відносин сьогоденної України.

Пореформений стан Росії у другій пол. XIX ст., а в її складі й більшої частини України знаменувався проявом загальноімперських і суто національних факторів соціально-економічного розвитку окремих регіонів держави. З точки зору зародження і становлення, а також модернізації економіки виділялися південно-східні райони, тобто та частина України, де найбільш значущим елементом виступала промисловість. Пік розвитку і результативність здійснення реформ 60-х і наступних років припадає на кінець XIX - початок XX ст. Саме в цей час відбувається розвиток торговельного підприємництва, утвердження в економіці, особливо у промисловості, великих монополістичних об’єднань.

В українській історичній науці цій проблемі приділяється недостатньо уваги, хоча останнім часом науковці все активніше звертаються до неї

В тридцатые годы столетия железные дороги Казахстана в основном проходили по его западным и северным окраинам и не проникали в глубинные районы республики, где предполагалось наиболее крупное промышленное строительство. Проблемы развития и реконструкции народного хозяй­ства Казахстана в целом, его восточных и юго-восточных районов в особенности требовали широкого железнодорожного стороительства и в первую очередь – Туркестано-Сибирской магистрали. В этой связи Т.Рыскулов в 1929 году писал: «Постройка Туркестано-Сибирской железной дороги по своему значению для народного хозяйства СССР стоит наравне с такими крупнейшими строительствами, как Днепрострой и Волго-Дон. Основной целью постройки дороги является обеспечение снабжения Средней Азии дешевым хлебом из ближайших районов (Сибирь, Казахстан и Киргизия) и, на основе этого, форсирова­ние развития хлопководства, удовлетворение советским хлопковым волокном текстильной промышлен­ности»