За ранее 1 наиболее важные источники человечества (ответ должен быть в виде рейтинга убывания значения источников ) а - археологические раскопки б - письменное в - устные г - лингвистические 2 первой мировой религией стал(о) а- христианство б-буддизм в-мусульманство г-иудаизм 3 наивысшего рассвета византийская империя достигла в период а-раннего средневековья б- зрелого средневековья в-позднего средневековья г-всего периода средневековья 4 папское гос-во возникло в а-732 год б-756 год в-800 год г-843 год 5 феод делился на а-на крестьянские наделы б-церковные земли в-господскую землю г-общинные земли 6 соотнести правильно а- юстианиан 1 -франкское гос-во б- хлодвиг 2-греция в-кир 3-персия г-солон 4- византия 7 наиболее ранний из известных архитектурных памятников - собор святой софии был построен в а- москве б-константинополе в-париже г- александрии 8 крестовые походы были в период а-раннего средневековья б- зрелого средневековья в-позднего средневековья г-всего периода средневековья 9 славянские племена делились на ветви а-северная б-южная в-восточная г-западная 10 крупнейшую военную реформу во франкском королевстве провел а-карл великий б-хлодвиг в-карл мартелл г-пепин короткий 11 соотнесите правильно. а-вассал 1-киевская русь. б- сморд 2-древние шумеры. в-клинопись 3-средневековая европа г- деспотия 4- древней восток 12 к древней руси не относится а- 988 г б- 800 г в-756 г г- 1147 г 13 первыми начали обрабатывать железо а-славяне б-китайцы в-хетты г-персы. 14 города - государства были в а-древней греции б-киевской руси в-франкское королевство г- древнем египте. 15 столицами государства небыли. а-константинополь б-великий новгород в- рим г-марсель 16 европейская языковая культура переняла и с арабской культуры а- гимназия б- , в-педагог, г-. 17 соотнесите правильно. а- 988 1 карл великий б- 814 2 юрий долгорукий в- 1147 3 князь владимир г- 1096- 1099 4 урбан 2 18 в средневековье были изобретены а- керамика б- бронза в-седло г- порох. 19 феодальная лестницы не включала в себя а-князь - рыцарь б-герцог, барон. в-граф крестьянин. г-барон рыцарь.

II тыс. до н. э. в жизни племен Казахстана произошло важное событие – была изобретена технология получения бронзы – сплава меди и олова. Поэтому эта эпоха получила название бронзовый век. Эпоха бронзы охватывает 2-1 тысячелетия до н.э.

Эпоха бронзы делится на три периода:

1. Ранняя бронза – XVIII - XVI вв. до н.э.

2. Средняя бронза – XV - XIII вв. до н.э.

3. Поздняя бронза – XII - VIII вв. до н.э.

Комплексное изучение эпохи бронзы на территории Казахстана началось в 1946 году, когда была создана археологическая экспедиция под руководством видного казахского ученого-энциклопедиста Алькея Хакановича Маргулана. В результате исследований А. X. Маргулана и его соратников на территории Казахстана были обнаружены многочисленные древние посе­ления и стоянки – памятники эпохи бронзы.

В 1953 г. К. А. Акишевым была разработана периоди­зация и хронология памятников эпохи бронзы Центрально­го Казахстана. Ранний этап, соответствующий фёдоровско­му, получил название «нуринский»; период развитой бронзы (алакульский) – «атасуский». 3-й этап бронзового века был выделен К.А. Акишевым в отдельную, бегазы-дандыбаевскую культуру (названия даны в соответствии с географическими названиями местности, где обнаружены памятники).

Природные богатства Центрального Казахстана были известны еще с древности. Этот регион является одним из основных центров проживания племен андроновской культуры. Археологические исследования в различных частях региона выявили множество поселений и стоянок, наскальных рисунков и других памятников древности.

Объяснение:

ответ:ежа, або смуга осілості— територія компактного проживання євреїв у Російській імперії, визначена імперським урядом з метою запобігання проникнення їх у великоросійські губернії і захисту російського підприємництва від єврейської конкуренції. У 1791 р. після скарг московського і смоленського купецтва та звинувачення євреїв у «підриві торгівлі» Катерина II визначила особливим списком місцевості, за межами яких представникам цієї національності не дозволялося проживати.[1][2][3].[джерело?]

Смуга осілості була одним із порушень прав людини, зокрема права на вільний вибір місця проживання.

Водночас — це також система преференційних і заохочувальних юридичних норм, що надавали право повсюдного мешкання в Російській імперії окремим («корисним» в очах центральної влади) групам єврейського населення, чий досвід мав слугувати прикладом для наслідування єврейському загалові[4].

Вперше смуга осілості була визначена відповідно до указу 1791 року. До неї увійшли Катеринославська, Київська, Волинська, Подільська, Херсонська, Таврійська, Чернігівська, Полтавська, Мінська, Віленська, Бессарабська, Астраханська та Кавказька губернії, а також Курляндія. Оскільки три останні в 1829 та 1835 роках були виключені з числа регіонів, де євреї могли б селитися[3], то вони зосереджувалися переважно в західних губерніях та в Україні[1].

За Миколи І євреї були обмежені у праві проживання в містах. Їм не дозволялося селитися в Києві, Миколаєві, Севастополі та в козацьких і державних селах Полтавщини. У багатьох містах виникли спеціальні квартали, в яких мали мешкати лише євреї.

Єврейське населення в українських губерніях смуги осілості у другій половині XIX століття постійно зростало і на 1880 рік становило понад 1,5 мільйонів осіб, або ж більше половини загальної їх кількості в смузі осілості всієї Росії, та половина єврейського населення України мешкала у містечках[5]. На початку XX століття смуга осілості залишалася, але багато євреїв уже мешкали за її межами. Проіснувала до 1917 року.

Объяснение: