Объяснение:Абай – один из величайших гуманистов Воздействовать на умы и чувства людей, обновлять общество средством поэтического слова, глубокое уважение к достоинству человека – вот что характерно для Абая-гуманиста.
Не для забавы я слагаю стих, Не выдумками наполняю стих, Для чутких слухом, сердцем и душой Для молодых я свой рождаю стих, -так сам Абай определил предмет своего творчества .
Да, именно к молодёжи – к будущему своего народа, а в его светлое будущее, несмотря ни на какие сложности своего времени, великий мыслитель, поэт демократ не терял своей веры, утверждая: «Кто не испытывал зла? Теряет надежду лишь безвольный… Ведь истина, что в мире нет ничего постоянного, значит, и зло не вечно… Разве после суровой многоснежной зимы не приходит весна цветущая, многоводная, прекрасная?!». Одно из «Слов» он заканчивает мыслью «И думаю, что может быть, и хорошо жить так, устремляя взор надежды на будущее» [1].
Если обратиться к педагогическим взглядам Абая, формировавшимся в столетии, то в них отражены основополагающие общечеловеческие проблемы педагогической теории и практики.
Вот некоторые из них: «Лишь знаньем жив человек, Лишь знаньем движется век, Лишь знанье светоч сердец… » .
Хотя Абай не писал специальных философских и педагогических трудов, но почти все без исключения произведения пламенного наставника молодёжи пронизаны нравственно-этическими назиданиями, опирающимися на интересы, нравственные идеалы и мудрость трудового народа, на творчество казахской народной интеллигенции – акынов и композиторов, на достижения общественной мысли народов Востока и Запада.
Актуальны сегодня мысли Абая о формировании нравственных принципов и нравственных ценностей в процессе самой жизни в противовес религиозному учению о «божественной предопределённости» морали. По мнению Абая, человек не рождается с какими-то готовыми качествами личности. Все понятия о добродетели, все правила поведения приобретаются в процессе его жизни и деятельности. Он призывает молодых:
Не кидайся на всё сгоряча, Дарованьем своим гордись:
И ты, человек, кирпич мирозданья В здание жизни самой ложись.
Несмотря на разное социальное положение, утверждает Абай, люди от природы равны. Об этом прирождённом биологическом равенстве людей Абай пишет в 34 слове Назиданий: «В этом мире рождение и рост, сытость и голод, горе и смерть, строение тела и место, откуда взялся человек и куда он должен отправиться, — всё это одинаково» .
А поскольку люди равны, то им незачем стремиться навязывать свою волю, силу другим, ибо они не лучше других. Наоборот, люди, народы должны проникнуться взаимным уважением друг к другу, любить друг друга, жить в мире, не враждовать и не завидовать друг другу.
В центре миропонимания Абая, как и других мыслителей, таким образом, находится человек, сущность которого мыслитель рассматривает чрезвычайно многопланово, с точки зрения биологической, психологической, социальной и педагогической. Абая привлекает эстетический, этический облик человека, его образование и воспитание, мир его чувств и интеллекта, его идеалы и цель жизни.
Школьные Знания.com
Какой у тебя во классы История 8+4 б
Ашнє завдання
• Порівняйте правління Юлія Цезаря та
Октавіана Августа за до діаграми
Венна.
ДІАГРАМА ВЕННАсверху деограма надо 15 балов
Oleksandrtihorskij 4 недели назад
По больше объяснений Следить Отметить нарушение
ответы и объяснения
Yulia13031981Середнячок
Основні відмінності між Юлієм Цезарем та Августом:
1. Найсильнішою якістю Юлія Цезаря був його геній військового генерала та мав терпіння до спокійного управління через своє его. А найсильнішою стороною Августа була його адміністративна майстерність. Однак він оточив себе здібними радниками.
2. Відносини Юлія Цезаря із Сенатом були дуже напруженими. Це навіть коштувало йому життя. А Август вибудував чудові стосунки з Сенатом, що сприяло його подальшим успіхам.
3. Юлій Цезар не приділяв достатньої уваги для особистої безпеки. Через це він опинився в руках своїх вбивць. А Август сформував преторіанську гвардію, щоб запобігти вбивству від зрадників чи заколотників.
4. Цезар поставив себе за диктатора Риму і похвалився своєю владою. Август потроху приймав владу. Він доклав великих зусиль, щоб створити враження, що він відстоює республіку та незалежність сенату, перекладаючи все більше влади на себе.
Поделитесь своими знаниями, ответьте на вопрос:
Твір на тему один день в середньовічному місті, наперед дякую)♥
ответ: Напевно, кожна людина хоче прогулятися по середньовічному місту. Шкода, що зараз будують тільки сучасні будинки, тому в середньовічне місто або замок можна потрапити тільки на екскурсію. З них зробили музеї, яких вже не відчуєш цієї атмосфери того часу.
А як би хотілося пройти серед вузьких вуличок, закупитися продуктами у жвавих перекупок на базарі, а ввечері піти на бал! А ще краще - проїхатися в кареті, як Попелюшка! Тільки зовсім не хочеться, щоб розкішний наряд після півночі перетворився на лахміття, а карета - на гарбуз.
У середньовічному місті кожна вулиця дихає чарівністю, будинки зберігають легенди, а кішки вночі розповідають один одному казки на дахах. А ще в Середньовіччі були дуже гарні костюми. Дівчата носили пишні сукні, а чоловіки - розшиті камінням камзоли. А сучасна одяг здалася б бідній навіть селянинові.
Зараз не побачиш і справжнього лицаря. А раніше вони здійснювали подвиги і складали вірші на честь своїх дам серця. Кажуть, їх обладунки могли важити цілих 50 кілограмів. Отже, чоловіки були набагато сильніше, ніж зараз. Я навіть не уявляю, наскільки важко було їх коням. Лицарі були ще й дуже сміливими, адже не кожна людина зважиться битися на турнірі, тому що його можуть убити.
Єдине, що мені не подобається в середньовічних містах - це публічні страти на площах! Людині відрубували голову, а для людей це була розвага. Це здається мені неправильним, адже кара могли побачити діти.
А взагалі, в середньовічних містах дуже красиво. Не зустрінеш двох однакових будинків - всі вони відрізнялися один від одного. А в центрі міста стояв замок, що належав якомусь багатому феодалу. Вечорами там запалювали камін, а коридори висвітлювали смолоскипами. У замках часто влаштовували бенкети, де подавали свіжу дичину, яку тільки що привезли мисливці. А в баштах жили приведення, лякаючи ночами всіх мешканців. Я думаю, у замку дуже страшно залишатися вночі, адже кожну тінь можна прийняти за жахливе чудовисько.
Мені б дуже хотілося потрапити в середньовічне місто хоча б на один день. А краще - пожити в замку! Носити найдорожчі і красиві наряди, брати участь в балах, скакати на коні, їздити на полювання. Може бути, мені вдалося побачити цей привид. Але ті часи залишилися тільки в старовинних билинах, казках і легендах. А нам залишається тільки малювати їх у своїй уяві.