Нужно определение. 6 класс средних веко. 1. майордом- 2. феод- 3. феодал- 4. духовенство- 5. сеньор- 6. вассал- 7. мозаика- 8. фреска- 9. ислам- 10. поместье- 11. повинности- 12. барщина- 13. оброк- 14. община- 15. сословие- 16. индульгенция- 17. инквизиция- 18. ересь- 19. крестовые походы- 20. духовно-рыцарский орден- 21. сословная монархия- 22. парламент- 23. централизация- 24. централизованное государство- 25. реконкиста- 26. аутодафе- 27. схоластика 28. трубадуры- 29. ваганты- 30. куртуазность- 31. романский стиль- 32. готика- 33. витраж- 34. возрождение

Майордом - старший сановник дворца времен Меровингов.

Феод - это земля сеньора.

Феодал - владелец земли.

Духовенство - профессиональные служители духовных культов.

Сеньор - землевладелец.

Вассал - владелец поземельной собственности.

Мозаика - декоративно-прикладное искусство.

Фреска - живопись по сырой штукатурке.

Ислам - мировая религия.

Поместье - земельное владение за гос. службу в России  XV — начале XVIII веков.

Повинности - обязанности граждан, либо денежный взнос.

Барщина - принудительный труд зависимого крестьянина.

Оброк - одна из повинностей зависимых крестьян, заключающаяся в выплате дани помещику продуктами или деньгами.

Община - группа людей по общим интересам.

Сословие - социальная группа, с членами разных категорий (по их статусному положению).

Индульгенция - церковная грамота за прощение грехов.

Инквизиция - борьба с еретиками.

Ересь - отклонение о стандартных религиозных учений, за выбор иного учения.

Крестовые походы - религиозные военные походы.

Духовно-рыцарский орден - организации рыцарей, создававшиеся в период крестовых походов.

Сословная монархия - форма государства, при которой власть монарха сочеталась с органами сословного представительства дворян, духовенства и горожан.

Парламент - высший гос. орган, с разделением властей.

Централизация - условие, при котором право принимать наиболее важные решения остается за высшими уровнями управления.

Централизованное государство - это такое государство, все функции которого находятся в одном месте – в центре.

Реконкиста - длительный процесс отвоёвывания пиренейскими христианами.

Аутодафе - публичное сожжение еретиков.

Схоластика - систематическая европейская средневековая философия, сконцентрированная вокруг университетов и представляющая собой синтез христианского (католического) богословия.

Трубадуры - средневековые поэты (музыканты).

Ваганты - творческие люди в Средние века.

Куртуазность - правила поведения, которыми должен был обладать придворный.

Романский стиль - стиль архитектуры и искусства раннего средневековья.

Готика - Особый стиль в архитектуре европейского позднего средневековья, характеризуемый стрельчатыми арками.

Витраж - вид монументального искусства, произведение изобразительного декоративного искусства или орнаментального характера из цветного стекла.

Возрождение - возобновление чего-то, что прекратилось (расцвет науки, допустим).

ДРОГОБИЧ (Котермак) Юрій (бл. 1450 — 1494) — мислитель-гуманіст, астроном, астролог, медик, математик. Народився у Дрогобичі. Вчився у Краківському та Болонському університетах — найбільших у той час гуманістичних центрах Європи. Одержав ступінь доктора філософії та медицини у Болонському університеті, де протягом 1478 — 1482 рр. викладав математику й астрономію. У 1481 — 1482 рр. займав посаду ректора університету медиків та вільних мистецтв. Повернувшись до Кракова, працював професором медицини й астрономії в 1487 — 1494 рр.

У Дрогобичі народився і, очевидно, одержав початкову освіту Юрій Котермак - відомий учений, педагог і письменник, ректор Болонського університету, професор Краківського університету, перший український автор друкованої книжки, що вийшла в Римі 1483 р. Наш земляк прибрав собі прізвище Дрогобич.

Навчався у Львові, Кракові, Болоньї (Італія). В 1481 — 82 рр. — ректор Болонського ун-ту. Наприкінці 80-х рр. XV ст. викладав астрономію та медицину в Краківському ун-ті, де його учнями були славетний польський астроном Н. Коперник та відомий німецький гуманіст К. Цельтіс. Д. пітримував тісні зв’язки з багатьма гуманістами з різних країн, зокрема з італійським гуманістом Ф. Б. Калімахом та піонером кириличного друкарства Ш. Фіолем, видавничу діяльність якого підтримував.

Творчість Д. має яскраво виражений гуманістичний характер, що виявляється, зокрема, у його поглядах на природу, Бога, людину. Д. високо цінував людський розум, вірив у його силу і можливості, у здатність пізнання таїн світу та його закономірностей, у спроможність людини використовувати результати пізнавальної діяльності на своє благо. Вважав, що завдяки розумові як головному критерію істинності можна легко "осягнути обшири неба незбагненно великі", пізнати "таїни у підмісячнім світі й силу могутню зірок". У людському розумі, освіті, активній діяльності людини вбачав головну рушійну силу іст. розвитку й суспільного поступу. Проблему співвідношення небесного й земного світів розв’язував у дусі неоплатонівської ідеї космічної любові, якою, гадав, сповнений Всесвіт. На думку Д., людина завдяки своїй доброчесності може уподібнитись до Бога. Поряд із християнським Богом у творах Д. фігурують інші надприродні сили, що втручаються в хід іст. подій і впливають на їхній перебіг.

Найвідоміші з творів Дрогобича — "Трактат про сонячне затемнення 20 липня 1478 року", "Прогностична оцінка поточного 1483 року", "Трактат з шести розділів про затемнення" (1490) — написані латиною. Праці Д. містять наукові дані з астрономії, географії, в тому числі визначення географічних координат таких міст, як Львів, Дрогобич, Феодосія (Кафа), Вільно, Москва. Праці Д. були добре відомі у багатьох країнах Європи — зокрема, в Італії, Франції, Німеччині, Угорщині, Польщі їх переписував для себе, наприклад, відомий нім. гуманіст Г. Шедель, у своїй науковій діяльності використовував нім. історик метеорології Г. Гельман.

ДРОГОБИЧ (Котермак) Юрій (бл. 1450 — 1494) — мислитель-гуманіст, астроном, астролог, медик, математик. Народився у Дрогобичі. Вчився у Краківському та Болонському університетах — найбільших у той час гуманістичних центрах Європи. Одержав ступінь доктора філософії та медицини у Болонському університеті, де протягом 1478 — 1482 рр. викладав математику й астрономію. У 1481 — 1482 рр. займав посаду ректора університету медиків та вільних мистецтв. Повернувшись до Кракова, працював професором медицини й астрономії в 1487 — 1494 рр.

У Дрогобичі народився і, очевидно, одержав початкову освіту Юрій Котермак - відомий учений, педагог і письменник, ректор Болонського університету, професор Краківського університету, перший український автор друкованої книжки, що вийшла в Римі 1483 р. Наш земляк прибрав собі прізвище Дрогобич.

Навчався у Львові, Кракові, Болоньї (Італія). В 1481 — 82 рр. — ректор Болонського ун-ту. Наприкінці 80-х рр. XV ст. викладав астрономію та медицину в Краківському ун-ті, де його учнями були славетний польський астроном Н. Коперник та відомий німецький гуманіст К. Цельтіс. Д. пітримував тісні зв’язки з багатьма гуманістами з різних країн, зокрема з італійським гуманістом Ф. Б. Калімахом та піонером кириличного друкарства Ш. Фіолем, видавничу діяльність якого підтримував.

Творчість Д. має яскраво виражений гуманістичний характер, що виявляється, зокрема, у його поглядах на природу, Бога, людину. Д. високо цінував людський розум, вірив у його силу і можливості, у здатність пізнання таїн світу та його закономірностей, у спроможність людини використовувати результати пізнавальної діяльності на своє благо. Вважав, що завдяки розумові як головному критерію істинності можна легко "осягнути обшири неба незбагненно великі", пізнати "таїни у підмісячнім світі й силу могутню зірок". У людському розумі, освіті, активній діяльності людини вбачав головну рушійну силу іст. розвитку й суспільного поступу. Проблему співвідношення небесного й земного світів розв’язував у дусі неоплатонівської ідеї космічної любові, якою, гадав, сповнений Всесвіт. На думку Д., людина завдяки своїй доброчесності може уподібнитись до Бога. Поряд із християнським Богом у творах Д. фігурують інші надприродні сили, що втручаються в хід іст. подій і впливають на їхній перебіг.

Найвідоміші з творів Дрогобича — "Трактат про сонячне затемнення 20 липня 1478 року", "Прогностична оцінка поточного 1483 року", "Трактат з шести розділів про затемнення" (1490) — написані латиною. Праці Д. містять наукові дані з астрономії, географії, в тому числі визначення географічних координат таких міст, як Львів, Дрогобич, Феодосія (Кафа), Вільно, Москва. Праці Д. були добре відомі у багатьох країнах Європи — зокрема, в Італії, Франції, Німеччині, Угорщині, Польщі їх переписував для себе, наприклад, відомий нім. гуманіст Г. Шедель, у своїй науковій діяльності використовував нім. історик метеорології Г. Гельман.