За додатковою літературою познайомтеся з біографіями м. коперніка, дж. бруно, та г.галілея. на прикладах життя та діяльності трьох великих астрономів висловіть власну думку про те, у чому в той час виявлялася особиста мужність

Э.И.Бирон - С 1718 служил при дворе герцогини Анны в Курляндии, в 1730 в качестве обер-камергера её двора приехал в Россию. Имел огромное влияние на императрицу. В 1737 при содействии Анны Иоанновны был избран герцогом Курляндии, которой управлял из Петербурга. По завещанию Анны Иоанновны Бирон после её смерти (17 октября 1740) стал регентом при несовершеннолетнем императоре Иване VI Антоновиче, что вызвало недовольство русского дворянства. Волков - русский актёр и театральный деятель, который создал первый постоянный русский театр. Считается основателем русского театра Радищев - Российский прозаик, поэт, философ, де-факто руководитель Петербургской таможни, участник Комиссии по составлению законов при Александре I. Татищев -Российский историк, географ, экономист и государственный деятель; автор первого капитального труда по русской истории - «Истории Российской», основатель Ставрополя (ныне Тольятти), Екатеринбурга и Перми. Казаков - Русский архитектор, который в годы правления Екатерины II перестроил центр Москвы в палладианском стиле. Баженов -Русский архитектор, художник, теоретик архитектуры и педагог, представитель классицизма, зачинатель русской псевдоготики, масон. Член Российской академии с 1784 года. Шубин-Наиболее значительный русский скульптор XVIII века, представитель классициз. Аргунов- русский живописец-портретист, находившийся в крепостной зависимости от графов Шереметевых. Конь- «государев мастер» времён правления Бориса Годунова, один из немногих древнерусских зодчих. Чохов -Русский пушечный и колокольный мастер, литейщик. Более 40 лет работал в Москве на Пушечном дворе, где создал большое количество тяжёлых орудий, в том числе Царь-пушку. Ломоносов -Первый русский учёный-естествоиспытатель мирового значения, энциклопедист, химик и физик; он вошёл в науку как первый химик, который дал физической химии определение, весьма близкое к современному.

Поразка у Столітній війні викликала політичну кризу династії Ланкастерів. Опозицію проти них очолив герцог йоркський Річард. Він вирішив скористатися з того, що Генріх VI був несповна розуму, а владу в країні тримала його дружина Маргарита. У 1455 р. Річарда оголосили регентом королівства. Такий поворот подій не влаштовував родину Ланкастерів, яка не бажала поступатися Йоркам. Зрештою, палацові інтриги переросли у відкриті збройні сутички між прихильниками двох родин і у громадянську війну, що дістала назву Червоної (елемент герба Ланкастерів) та Білої (елемент герба родини Тюдорів, що започаткувала після війни нову династію) троянд. На початку війни успіх був на боці Ланкастерів. Проте вже наступного року син Річарда за підтримки могутнього графа Уоріка став королем Едуардом IV. Королева Маргарита з сином утекла до Франції.

Едуард, ставши королем, відібрав усі землі в Ланкастерів та їхніх прихильників. Роздаючи ці володіння, він створив покірну собі нову знать.. Політика Едуарда IV викликала невдоволення навіть у його прихильників. Граф Уорік, посварившись із ним, утік до Франції, де уклав союз із Маргаритою.

У 1471 р. військо Ланкастерів на чолі з Уоріком висадилося в Англії та захопило Лондон. Генріха VI знову проголосили королем, але Едуард зумів повернути собі владу. Уорік, якого назвали "творцем королів”, Генріх VI та його син загинули, а Маргариту взяли в полон. Після смерті Едуарда IV королем мав стати його син Едуард V, але брат покійного короля герцог Річард Глостер наказав ув’язнити молодого короля та його брата у Тауер і сам проголосив себе королем Річардом III (1483 – 1485 рр.).

Його противники об’єдналися навколо одного з останніх Ланкастерів, який жив у вигнанні, Генріха Тюдора. Останній зібрав військо і висадився в Англії. Біля містечка Босуарт зійшлися дві армії. Річард III був зраджений, його армія розбіглася. Сам він загинув на полі бою. Корона з його голови відразу була покладена Генріху Тюдору, який став правити під ім’ям Генріх VII (1485 – 1503 рр.). Щоб остаточно примирити ворожі сторони, Генріх VII одружився з єдиною представницею Йорків, а в своєму гербі поєднав червону та білу троянди. Війна, що тривала 30 років, скінчилась.