Місце і роль великої британії в світі в середині 19 століття ( у вигляді тез) место и роль великобритании в мире середины 19 века ( в виде тезисов) , нужна ваша ❤️❤️❤️❤️❤️❤️​

 

 

 





Розробки уроків

Підручники

Відео

Атласи

Реферати

Книги

Всесвітня історія опорні конспекти 9 клас

Велика Британія у першій половині XIX ст.

Середина XIX ст. Завершення промислової революції у Великій Британії.

Завершення промислової революції у Великій Британії — етап у розвитку машинного виробництва, за якого машини і фабрики переважали в основних галузях виробництва, а самі машини вже виробляли за до машин.

Великі зміни в соціально-економічному розвиткові Великої Британії в першій половині XIX ст.

1. Зростала кількість фабрик і заводів.

2. Удосконалювалися машини.

3. Швидко зростала механізація виробництва.

4. Ручну працю заступала машина.

5. Зросли обсяги промислового виробництва.

6. Швидкими темпами розвивалася важка промисловість (гірнича й металургійна).

7. Розвивалися нові галузі промисловості: машинобудування, верстатобудівна тощо.

8. Частка ремісників у виробництві товарів скорочувалася.

9. Власники дрібних майстерень, ремісники, селяни розорялися.

10. Зросла кількість найманих робітників і підприємців..

До 1851 р. промислове населення Великої Британії становило 43%.

11. Великі підприємства витісняли дрібні.

12. Відбувалася концентрація виробництва — зосередження виробництва на великих підприємствах.

13. Значно зростала продуктивність праці.

Один робітник на прядильній машині виконував роботу, яку в 1770 р. могли виконати 320 осіб.

14. Утворилися нові промислові райони:

• Йоркшир, Ланкастер стали центрами бавовняної промисловості;

•  Бірмінгем — центром металургії;

•  Уельс — центром гірничодобувної промисловості.

15. Створювалися великі фермерські господарства, в яких використовували сівалки, молотарки, досягнення аграрної науки, добрива.

16. Швидкими темпами зростало залізничне будівництво.

Першу залізницю, яка з’єднала Стоктон і Дарлінтон, було збудовано 1825 р. За 1835 — 1849 pp. довжина залізниць зросла в 17,6 разу.

17. Було створено могутній паровий торговельний флот, а згодом і військовий, що зміцнило становище Великої Британії як „володарки морів”.

18. Швидкими темпами зростало населення Великої Британії: за 100 років (з 1751 р. по 1851 р.) — з 5,6 млн до 21 млн душ.

19. Зростали міста на північному заході Великої Британії (в Шотландії, Уельсі), які стали центрами промислового виробництва й торгівлі, чисельність населення у них постійно зростала.

20. Населення Лондона за 100 років (з 1751 р. по 1851 р.) зросла з 400 тис. до 2,5 млн душ. Лондон став великим містом Європи, світовим комерційним, фінансовим і транспортним центром.

Многие историки говорят о Владимире Мономахе как умном, добром человеке, мудром и справедливом политике. Многие из них сходятся во мнении, что его по справедливости можно назвать ярким представителем своего времени . Описание внешности князя встречается редко. В. Н. Татищев, например, отмечал: «Лицом был красен, очи велики, власы рыжеваты и кудрявы, чело высоко, борода широкая, ростом не вельми велик, но крепкий телом и силён» . Историк называл Мономаха благоверным великим князем с добродетельным нравом. «Он не был горд,… в правосудии законы хранил, и хотя виновных наказывал, но более с уменьшением и прощением» . У Татищева Владимир Мономах, прежде всего, князь-защитник, освободивший Русь от половцев: «Храбр на рати…, много враги победи»

Азовские походы по-сути были подготовкой Петра 1 к более сложной войне с сильным противником в виде Швеции. В Азовских походах армия Россия получила необходимый опыт и умения, флот также получал первый опыт военных действий на море. Петр внедрял инновации из европейских стран и смотрел, как в России они действуют и с какой эффективностью. Также Азовские походы и Северную войну объединяет, то что обе войны были за право выхода в море. Ошибки сделанные в Азовских походах были учтены, к Северной войне по мнению Петра 1 Россия была готова. К сожалению в начале войны Россия потерпела несколько поражений, через некоторое время Россия нанесла удар по Швеции в Полтавской битве, где решилась судьба Северной войны.